Дмитро Дячок
ДМИТРО ДЯЧОК (1998-2025)
Дячок Дмитро Андрійович народився 27 жовтня 1998 року в місті Буськ. Тут минули його дитячі та юнацькі роки.
Навчався у Буській загальноосвітній школі №2, захоплювався природничими науками та історією, відвідував уроки гри на баяні в місцевій музичній школі, активно брав участь у різноманітних заходах.
Після закінчення 9 класів вступив до Державного навчального закладу "Червоненське вище професійне училище", де здобув спеціальності: тракторист-машиніст сільськогосподарського (лісогосподарського) виробництва; слюсар з ремонту сільськогосподарських машин та устаткування; водій автотранспортних засобів.
Із 30 жовтня 2018 року проходив строкову службу у військовій частині Національної гвардії України у місті Вінниця.
З початком повномасштабного вторгнення росії в Україну був призваний до лав Збройних сил України за загальною мобілізацією. Кілька місяців ніс службу у другому відділі Золочівського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки. У цей час Дмитро одружився.
Згодом, у складі відділення аеромобільного взводу 80-ої окремої десантно-штурмової Галицької бригади ЗСУ, захищав Україну, її незалежність та територіальну цілісність у Херсонській, Запорізькій, Луганській та Донецькій областях.
Брав участь у запеклих боях біля Часового Яру, Бахмута, Кліщіївки. Отримав обмороження кінцівок, черепно-мозкову травму. Після лікування повернувся до строю й у серпні 2024 року разом із своїм підрозділом виконував бойові завдання на території Курської області.
1 січня 2025 року поблизу населеного пункту Заолешенка Суджанського району Курської області, внаслідок осколкових поранень, несумісних із життям, Дмитро загинув.
Воїну, який залишився вірним військовій присязі та Україні, назавжди 26 років…
У Героя залишилися дружина Софія, батьки, брат і сестра.
Поховали Дмитра Дячка 7 січня 2025 року на місцевому кладовищі поряд із іншими полеглими захисниками.