Сергій Артишук
111
СЕРГІЙ АРТИШУК (1973-2024)
Сергій Володимирович Артишук народився у селі Топорів Львівської області 12 лютого 1973 року.
У 1990–1995 роках навчався на економічному факультеті Львівського національного університету імені Івана Франка за спеціальністю «Соціологія». Однокурсники та викладачі пам’ятають його як відповідального студента, хорошого товариша та порядну людину.
Усе своє життя Сергій присвятив вихованню молодого покоління як вчитель історії, надихаючи учнів на любов до рідної країни, її культури та спадщини. Його уроки були закликом до патріотизму та гордості за свою землю і народ. Він став для своїх учнів прикладом любові до України.
Окрім своєї освітньої діяльності у Топорівському ЗЗСО І-ІІІ ступенів, Артишук Сергій завжди був активним громадянином, який завжди підтримував свою країну у важкі години. Він брав участь у Помаранчевій революції та Революції Гідності, без роздумів стаючи на захист інтересів своєї країни та її народу. Його рішучість стала зразком громадянського обов’язку для всіх, хто його знав.
Коли в 2022 році почалося повномасштабне вторгнення, Сергій Володимирович пішов добровольцем на фронт у перший же день, керуючись покликом свого серця.
Служив водієм-електриком у відділенні ударних безпілотних комплексів 103-ї окремої бригади територіальної оборони імені Митрополита Андрея Шептицького, яка, хоча й створювалась як територіальна, була перекинута в зону активних бойових дій. У складі бригади воїн брав участь у бойових операціях, включно з контрнаступом Збройних сил України на Харківщині у 2022 році, визволенням Лимана і Ямполя на Донеччині, в 2024 році у боях в Курській області.
Сергій був не лише воїном і вчителем, а й люблячим батьком трьох синів, яких виховував із любов’ю до України, мріяв про мирне майбутнє держави.
Мав три вищі освіти, але головною для нього була освіта любові до свого народу і своєї землі. Він не раз казав, що Україна здатна стати прикладом для інших, якщо ми не здамося, якщо будемо працювати і боротися.
Його віра в Україну була непохитною…
На жаль, 4 листопада 2024 року, поблизу населеного пункту Павлівка на Сумщині, Сергій Артишук героїчно загинув. Його смерть стала тяжкою втратою для всіх, хто його знав і хто надихався його відданістю.
Захисникові назавжди 51 рік. У нього залишилися дружина та 3 синів.
Школа, у якій він працював і залишив по собі світлу пам’ять у серцях учнів і колег, попрощалася з Сергієм Володимировичем символічним останнім дзвоником, що лунав у його честь на шкільному подвір’ї. Це стало даниною вдячності за його віддану працю та служіння Батьківщині.
Поховали Героя 12 листопада 2024 року на місцевому цвинтарі, де зібралися рідні, друзі, односельці, учні та побратими.