Валерій Рижов
1
ВАЛЕРІЙ РИЖОВ (1980-2025)
Рижов Валерій Васильович народився 26 жовтня 1980 року. До початку повномасштабного вторгнення проживав у селищі Цукурине Селидівської міської громади Покровського району Донецької області.
Закінчив Селидівський гірничий технікум, після чого близько 18 років працював на шахті «Україна», присвятивши своє життя нелегкій шахтарській праці.
Повномасштабне вторгнення росії в Україну змусило родину покинути рідний дім у пошуках безпечного прихистку. Валерій разом із дружиною та сином переїхав на Львівщину, де сім'я оселилася у селі Заводське Буської міської територіальної громади. Його літні батьки також були змушені евакуюватися з Донеччини та знайшли прихисток на Кіровоградщині.
09 січня 2025 року Валерій був призваний на військову службу за мобілізацією Золочівським районним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки.
Взявши до рук зброю, воїн вирушив боронити Україну та визволяти рідну Донеччину у складі 210-го окремого батальйону безпілотних систем, який оперативно підпорядковувався 425-му окремому штурмовому полку «Скала». Отримавши символічний позивний «Донбас», солдат Рижов виконував обов'язки стрільця – помічника гранатометника та ніс службу на одному з найважчих і найвідповідальніших напрямків — Покровському.
21 квітня 2025 року під час виконання бойового завдання із захисту України в районі населеного пункту Розлив Волноваського району Донецької області життя воїна обірвалося. Від того трагічного дня Валерій Васильович вважався зниклим безвісти, а для його рідних розпочалися довгі місяці болісного очікування, невідомості та надії.
Лише через понад рік, після репатріації тіл (останків) українських захисників та проведення молекулярно-генетичної (ДНК) експертизи, особу полеглого воїна було офіційно встановлено.
Валерію назавжди 44 роки. У нього залишилися батьки, дружина та син.
20 червня 2026 року захисника поховали на Пантеоні Героїв нового кладовища міста Буська поруч з іншими полеглими українськими воїнами.
Його мужність, незламність і самопожертва назавжди залишаться у пам'яті громади та вдячних поколінь українців.
