Збережемо первоцвіти разом!
Первоцвіти - рослини, які сприймаються нами як символи весни. Вони першими зацвітають, даруючи людям свою тендітну красу. Часом не встигнеш намилуватись, як вони швидко відцвітають, переводячи поживні речовини
надземної частини в підземні органи.
Серед червонокнижних первоцвітів зростають підсніжник звичайний, шафран Гейфелів, цибуля ведмежа, сон-трава велика, сон-трава чорніюча. Дуже рідкісними є первоцвіт звичайний, зубниця залозиста, що занесені до списку рідкісних рослин України
Первоцвіти в небезпеці!!! А ми їх жорстоко зриваємо, забуваючи про те, що рослина, у якої зірвали надземну частину, квітку, не зможе дати насіння, а отже продовжити вид. Великі букети несемо додому, хоча знаємо, що первоцвіти довго не стоять у вазах, швидко в'януть - рослини вологих весняних лісів не витримують сухе повітря наших квартир. Весняні квіти краще не чіпати: вони привабливіші в природному середовищі, або пересаджені на присадибну ділянку.
Продавці первоцвітів часто виривають їх з ґрунту разом з бульбами, бульбоцибулинами, завдаючи непоправної шкоди популяції виду.
Первоцвітам не страшні ані сніг, ані злі морози – до всіляких примх природи ці ранні квіти добре пристосувались. Але є у них інший, набагато страшніший ворог, від якого важко врятуватись – це ми з Вами.
В Україні вже зникло майже 50 видів рослин. І цей процес триває... Дуже швидко з «лиця Землі» зникають усі види підсніжників, диких тюльпанів, сон-трави та інших первоцвітів. Ще трішки і ми більше ніколи не зможемо милуватись їх красою, а наші діти та онуки будуть знати про них лише з книг та оповідей.
За вікном ще панує зима, але про весняне тепло нам нагадують перші вісники пробудженої природи – первоцвіти. Та, на жаль, не встигли квіточки порадіти теплу сонячного проміння. Бо ми, «дбайливі господарі», та «шанувальники краси» вже встигли зірвати їх та прикрасити ними власні оселі. А через день викинути їх на смітник, через те, що зів’яли.
Рідкісні рослини та первоцвіти охороняються Червоною Книгою та Законами України Бажання людей збагатитися не знає меж.
«Пам’ятайте, у рослин та тварин немає депутатів, їм немає кому скаржитися, їх немає кому захистити, окрім нас, людей, які разом з ними живуть на цій планеті...».
