Ростислав Мацьків

 РОСТИСЛАВ МАЦЬКІВ (09.04.1992 -11.12.2022)

Народився Ростислав у селі Топорів у сім’ї Ігоря та Наталії Мацьків. Там і розпочав навчання в місцевій школі. Згодом були Журатинська початкова і Буська CШ №1. Займався спортом: відвідував секції кіокушинкай-карате та легкої атлетики. Неодноразово їздив на змагання, посідав призові місця. Був активним, працелюбним, виконував усю домашню роботу. Дуже любив автомобілі, футбол і риболовлю. Мав багато друзів.

Після школи продовжив навчання в Олеському ліцеї за спеціальністю “слюсар-механік, водій категорій ВС, тракторист”.

Протягом життя спробував себе в різних галузях. Із захопленням розповідав про одну з них: у домі, де працював свого часу, було 180 кімнатних рослин, і потрібно було знати особливості кожної (як підлити, чим підживити). Залюбки розмовляв із ними, і жодна з рослин у нього не пропала.

Війна застала Ростислава в Польщі. Не вагався ні миті, повернувся в Україну - і вже 2 вересня його призвали до лав ЗСУ. Спочатку проходив навчання у Великобританії, потім - на полігоні в Тучині. Був командиром зенітно-артилерійського взводу 3-го десантного штурмового батальйону 79 ДШБ. Мав на війні і свого улюбленця - мавіка “Кузена”.

Бій поблизу Бахмута на Новомихайлівському напрямку 11 грудня 2022 року став останнім на його бойовому шляху.

У Ростислава залишилися син і донечка, яка народилась через три місяці після його загибелі. Скорботою переповнені серця батьків та сестри Ольги-Дзвенислави. Героєм пишається племінник Давид Лакатош - учень Буського ЗЗСО - Гімназії імені Є.Петрушевича при ЛНУ імені І. Франка.

Указом Президента України № 433/2023 «Про відзначення державними нагородами України» за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов’язку солдата МАЦЬКІВА Ростислава Ігоровича нагороджено орденом «ЗА МУЖНІСТЬ» ІІІ ступеня (посмертно).