Назарій Кондюх

НАЗАРІЙ КОНДЮХ ( 1988 –2025)

Кондюх Назарій Михайлович народився 11 жовтня 1988 року в селі Лісок. Навчався в Новосілківській загальноосвітній школі І–ІІ ступенів. Після її закінчення продовжив навчання у Львівському ліцеї комп’ютерних технологій, де здобув професію оператора комп’ютерного набору.

В період з жовтня 2006 по листопад 2007 року проходив строкову військову службу в військовій частині А1705 м.Харкова, а згодом у Навчальному центрі підготовки та перепідготовки фахівців служби пожежної безпеки в с.Старичі на Львівщині.

Після завершення строкової служби працював за кордоном.

З початком повномасштабного вторгнення росії в Україну 24 лютого 2022 року повернувся на Батьківщину і вже наступного дня, 25 лютого, був призваний Золочівським РТЦК та СП на службу у 16-ту бригаду «Броди». Пізніше переведений до 24-ї бригади імені Короля Данила. 6 грудня 2022 року Назарій отримав важке поранення руки, переніс чотири операції, після чого повернувся до служби. Згодом отримав контузію та пройшов реабілітацію, після чого був переведений до 44-ї окремої механізованої бригади Збройних Сил України, де обіймав посаду майстра ремонтного відділення бронетанкового ремонтно-відновлювального батальйону.

31 грудня 2024 року Назарій знову зазнав поранення, а після лікування та реабілітації 17 червня 2025 року повернувся в свою військову частину. Під час виконання одного з бойових завдань 17 жовтня 2025 року поблизу населеного пункту Костянтинівка Краматорського району Донецької області він отримав множинні поранення під час нападу ворожого дрона. Назар проходив лікування у військовому госпіталі м. Вінниця, але, на жаль, від отриманих поранень помер.

Воїн був нагороджений відзнаками «Ветеран війни», «Учасник АТО», має посвідчення учасника бойових дій та відзнаку «Золотий Лев».

Назарій був чесною, справедливою та доброю людиною, щирим і завжди готовим допомогти. Умів постояти за себе та за інших. Любив спорт — грав у футбол і довгий час був капітаном ФК «Опришки» с. Лісок. Любив читати, брав участь в олімпіадах з історії, захоплювався історичними фільмами та книгами, любив музику. Був патріотом своєї держави, шанував українські звичаї та традиції і завжди мріяв про сильну, справедливу та незалежну Україну.

Він мав багато друзів і побратимів, дуже любив своїх племінниць та проводив час з ними, завжди підтримував сестру і братів. Для свого брата Зеновія, з яким проходив службу, Назарій був великою опорою — про це згадує його мати Марія.

У 37-річного Героя, який з честю виконав свій обов’язок перед Україною та залишився вірним Присязі, залишилися мама, брати, сестра та племінниці.

Вічна пам’ять і слава Назарію Кондюху, який віддав своє життя за Україну та її майбутнє.