Андрій Вовк

АНДРІЙ ВОВК (1984–2023)

Андрій Володимирович Вовк народився 25 березня 1984 року в селі Кути Буського району Львівської області.

У 1991 році вступив до першого класу місцевої школи, де навчався до 1999 року. Зростав чуйним, відповідальним хлопцем, мав авторитет серед друзів.

Після закінчення школи навчався у ПТУ №79 селища Олесько, де здобув спеціальність кухаря-кондитера.

Надалі влаштувався на роботу у виробничо-комерційне підприємство ТОВ ВКП «Щедра Нива» (м. Радивилів Рівненської області), яке мало виробничі поля та потужності в селі Заболотці Бродівського району.

Упродовж 2003–2005 років проходив строкову військову службу. Отримав військове звання молодшого сержанта.

Згодом оселився та працював у Києві: у 2007–2015 роках — у магазині одягу «Terranova», пізніше — у ТОВ «Сільпо-Фуд». Завдяки сумлінному ставленню до роботи, відповідальності та професіоналізму за п’ять років пройшов шлях від охоронця до начальника відділу охорони.

Із 2017 року Андрій брав участь в антитерористичній операції на Донеччині.

З початком повномасштабного вторгнення активно допомагав силам територіальної оборони Оболонського району міста Києва.

9 серпня 2022 року був мобілізований до лав Збройних Сил України у складі 44-го окремого стрілецького батальйону Сухопутних військ ЗСУ. Обіймав посаду помічника гранатометника стрілецького відділення. У складі батальйону брав участь у бойових діях на Харківському та Донецькому напрямках.

У грудні 2022 року на Донеччині, потрапивши під танковий і мінометний обстріли, отримав контузію та поранення. Після лікування у Львівському шпиталі ім. Юрія Липи повернувся на бойові позиції.

15 серпня 2023 року, виконуючи бойове завдання поблизу села Терни Лиманського району Донецької області, Андрій загинув під час вогневого зіткнення з противником унаслідок вибуху ворожого снаряда. Йому було 39 років.

Вдома на захисника чекали дружина Людмила та донька Аліна.

Андрій (позивний VOVK) був справжнім воїном, патріотом, зразком незламності та сили духу. Побратими згадують його як людину слова — мужню, прямолінійну та надійну.

«Він був турботливим чоловіком і люблячим батьком для своїх п’ятьох дітей. Після створення нової сім’ї продовжував підтримувати добрі стосунки з колишньою дружиною Оленою. На його допомогу та підтримку завжди можна було розраховувати», — згадує дружина Людмила.

Поховали воїна на Лісовому кладовищі (Алея Героїв) у Києві.

За проявлену мужність і самопожертву Андрій Вовк посмертно нагороджений орденом «За мужність» III ступеня та медаллю «Честь. Слава. Держава».