Андрій Грицай

АНДРІЙ ГРИЦАЙ (1988-2023)

Грицай Андрій Іванович народився 28 вересня 1988 року у місті Буськ Львівської області.

Повну середню освіту здобув у Буській загальноосвітній школі І–ІІІ ступенів № 2.

У 2006 році продовжив навчання в Золочівському професійному ліцеї, де здобув професію столяра будівельного та паркетника. Працював на меблевих підприємствах — ФОП Кучма та ТзОВ «Бусол».

Восени 2013 року, розділяючи прагнення мільйонів українців бачити свою країну частиною європейської родини, Андрій став активним учасником Революції Гідності, борючись за право українців жити у вільній та демократичній державі.
      У 2018 році одружився, а наступного року в подружжя народився син Артем.

30 січня 2023 року Андрій був призваний Другим відділом Золочівського РТЦК і СП до лав Збройних Сил України. Без вагань узяв до рук зброю, щоб захистити рідну землю, її незалежність і територіальну цілісність, виконуючи свій обов’язок перед родиною, громадою та державою.

Виконував бойові завдання на посаді водія гранатометного взводу механізованого батальйону 33-ї окремої механізованої бригади ЗСУ. Брав участь у контрнаступі у Запорізькій області.

15 червня 2023 року, під час наступу українських сил оборони на позиції окупантів біля н.п. Мала Токмачка Пологівського району, старший солдат Андрій Грицай загинув. З цього часу він вважався зниклим безвісти.

Завдяки репатріації тіл українських захисників та проведеним ДНК-дослідженням тіло Андрія було ідентифіковано.

У воїна, якому вже назавжди 35 років, залишилися мати, дружина, син та сестра.

Похований на меморіальному комплексі «Пантеон Героїв» у Буську 29 липня 2025 року поряд із іншими полеглими захисниками.

Андрій залишив по собі світлу пам’ять як людина гідності, мужності та беззаперечної вірності обов’язку.