Тарас Туркевич

ТАРАС ТУРКЕВИЧ (28.02.1995 – 05.03. 2023)

Навчався у Буському ЗЗСО І-ІІІ ст. № 2. У 2014 році закінчив Львівський  професійний ліцей комп’ютерних технологій. Займався спортом, був палким  прихильником здорового способу життя.

Тарас вільно володів чотирма мовами та завжди намагався  самовдосконалюватись.

У 2015 році був призваний на строкову службу. У подальшому працював  зварювальником, конструктором, тому часто їздив у різні країни Європи.

25 лютого 2022 року, після початку повномасштабного вторгнення російських окупантів в Україну, хлопець повернувся із Республіки Польща для того, щоб стати на захист держави, і вже 1 березня був призваний на службу.

Життя Героя обірвалося 5 березня 2023 року під час артилерійського обстрілу від множинних осколкових поранень, несумісних з життям в районі ведення бойових дій біля населеного  пункту Олександропіль  Донецької області.

Розумний, розважливий та щирий. Таким він залишиться у пам’яті усіх, хто його знав.

У Тараса залишилась мати, батько та сестра.

За особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов’язку Указом президента України №224/2024 від 10.04.2024 старшого солдата Туркевича Тараса Юрійовича нагороджено орденом “За мужність” ІІІ ступеня (посмертно).