Регламент Буської міської ради сьомого скликання
Додаток
до рішення «Про Регламент
Буської міської ради сьомого
скликання» від 23.12.2015р.№2
зі змінами згідно рішення
від 20.04.2016 р. №65
РЕГЛАМЕНТ
БУСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ
Розділ І. Загальні положення
Стаття 1.Буська міська рада - представницький орган місцевого самоврядування
1. Буська міська рада (надалі – Рада) – представницький орган місцевого самоврядування, який наділений правом представляти інтереси територіальної громади і приймати від її імені рішення та здійснює в її інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, Законами України “Про місцеве самоврядування в Україні“, “Про статус депутатів місцевих рад“, Європейською хартією місцевого самоврядування, іншими нормативно-правовими актами та цим Регламентом.
2. Регламент Ради (надалі – Регламент) встановлює порядок скликання сесій Ради, підготовки і розгляду нею питань, прийняття рішень Ради та з інших процедурних питань; порядок роботи сесії Ради; порядок проведення пленарних засідань Ради; порядок затвердження структури виконавчих та інших органів Ради; порядок утворення і затвердження персонального складу виконавчого комітету, затвердження посадових осіб Ради; порядок формування та організації роботи постійних комісій, тимчасових контрольних комісій та інших органів Ради; порядок участі депутатських фракцій і груп у роботі та інші процедури, які випливають з повноважень Ради, встановлених Конституцією України і законами України.
Стаття 2. Місце проведення та мова ведення засідань Ради
1. Рада проводить засідання у сесійній залі (м.Буськ пл..900-річчя Буська, 1).
2. Засідання Ради можуть також проводитися в іншому місці, визначеному міським головою або секретарем Ради за рішенням Ради, прийнятим на її засіданні більшістю депутатів від загального складу Ради у встановленому цим Регламентом порядку.
3. Засідання Ради ведуться українською мовою.
Стаття 3. Відкритість і гласність роботи Ради
1. Пленарні засідання Ради, засідання постійних комісій, а також тимчасових контрольних та інших комісій Ради є відкритими і гласними, крім випадків, встановлених законами України та цим Регламентом.
2. Відкритість засідань Ради забезпечується шляхом вільного доступу представників засобів масової інформації, а також присутності запрошених осіб, почесних гостей і членів територіальної громади м. Буська у встановленому цим Регламентом порядку.
3. Гласність засідань Ради забезпечується шляхом проведення у залі засідань фото- і кінозйомки, відео-, звукозапису із застосуванням відповідних технічних засобів, а також транслюванням засідань по радіо, у мережі Інтернет, через гучномовці за межі будинку Ради, офіційного оприлюднення рішень Ради шляхом обов’язкового розміщення на офіційному стенді веб-сайті Ради. Порядок офіційного оприлюднення рішень Ради може встановлюватися окремим положенням, прийнятим Радою у порядку, встановленому цим Регламентом.
4. На пленарне засідання Ради можуть бути запрошені особи та почесні гості, а також члени територіальної громади м. Буська . Заява для оформлення дозволу на присутність члена територіальної громади міста подається до секретаря Ради не пізніш як за день до пленарного засідання за винятком пункту 7 цієї статті.
3. Кожний депутат у Раді та її органах, до складу яких він входить, має один голос. Депутат Ради, який не входить до складу певного органу Ради, може брати участь у його роботі з правом дорадчого голосу.
4. Депутат Ради має право:
4.1. Обирати і бути обраним до органів Ради.
4.2. Офіційно представляти виборців у Раді та її органах.
4.3. Пропонувати питання для розгляду їх Радою та її органами.
4.4. Вносити пропозиції і зауваження до порядку денного пленарних засідань Ради та її органів, порядку розгляду обговорюваних питань та їх суті.
4.5. Вносити на розгляд Ради та її органів пропозиції з питань, пов'язаних з його депутатською діяльністю.
4.6. Вносити на розгляд Ради та її органів проекти рішень з питань, що належать до їх компетенції, поправки до них.
4.7. Висловлюватися щодо персонального складу утворюваних Радою органів і кандидатур посадових осіб, які обираються, призначаються або затверджуються Радою.
4.8. Порушувати питання про недовіру міському голові, розпуск органів, утворених Радою, та звільнення посадових осіб виконавчих органів Ради.
4.9. Брати участь у дебатах, звертатися із запитами, ставити запитання доповідачам, співдоповідачам, головуючому на пленарному засіданні Ради.
4.10. Вносити пропозиції про заслуховування на пленарному засіданні Ради звіту чи інформації будь-якого органу або посадової особи, підзвітних чи підконтрольних Раді, а також з питань, що віднесені до компетенції Ради, інших органів і посадових осіб, які діють на її території.
4.11. Порушувати у Раді та її органах питання про необхідність перевірки роботи підзвітних та підконтрольних Раді органів, підприємств, установ, організацій.
4.12. Виступати з обгрунтуванням своїх пропозицій та з мотивів голосування, давати довідки.
4.13. Ознайомлюватися з текстами виступів у протоколах засідань Ради та її органів.
4.14. Оголошувати на засіданнях Ради та її органів тексти звернень, заяв, пропозицій громадян або їх об'єднань, якщо вони мають суспільне значення.
4.15. Об'єднуватися з іншими депутатами Ради у депутатські групи, фракції, які діють відповідно до цього Регламенту.
5. Депутат Ради може передати головуючому тексти свого невиголошеного виступу, пропозицій і зауважень з обговорюваного питання для включення до протоколу засідання Ради або її органу, в якому він бере участь.
6. Сесійні та позасесійні форми роботи депутата у Раді та її органах визначаються чинним законодавством України.
Стаття 8. Обов'язки депутата у Раді та її органах
1. Депутат Ради зобов'язаний:
1.1. Дотримуватися Конституції та законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, цього Регламенту Ради та інших нормативно-правових актів, що визначають порядок діяльності Ради та її органів.
1.2. Брати участь у роботі Ради, постійних комісій та інших її органів, до складу яких він входить, всебічно сприяти виконанню їх рішень.
1.3. Виконувати протокольні доручення Ради, її органів, міського голови; інформувати їх про виконання доручень.
2. Депутат Ради також повинен неухильно виконувати обов'язки депутата у порядку, встановленому чинним законодавством України.
Стаття 9. Помічники-консультанти депутата Ради
1. Депутат Ради може мати до п'яти помічників-консультантів, які працюють на громадських засадах.
2. Персональний підбір кандидатур на посади помічників-консультантів депутата Ради, організацію їх роботи та розподіл обов'язків між ними здійснює особисто депутат Ради, який несе відповідальність щодо правомірності своїх рішень.
3. Умови діяльності та кількість помічників-консультантів депутата Ради визначаються Положенням про помічника-консультанта депутата Ради, яке затверджується Радою.
Стаття 10. Депутатський запит, запитання і звернення.
1. Депутатський запит - це підтримана радою вимога депутата місцевої ради до посадових осіб ради і її органів, міського голови, керівників підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, які розташовані або зареєстровані на відповідній території.
2. Депутатське запитання - це засіб одержання депутатом місцевої ради інформації або роз'яснення з тієї чи іншої проблеми.
Відповідь на запитання може бути оголошено на сесії ради або дано депутату місцевої ради в індивідуальному порядку. Запитання не включається до порядку денного сесії, не обговорюється і рішення по ньому не приймається.
3. Депутатський запит може бути внесений депутатом ради або групою депутатів попередньо або на пленарному засіданні ради у письмовій чи усній формі. Запит підлягає включенню до порядку денного пленарного засідання ради.
4. Депутатський запит обговорюється у разі необхідності на пленарному засіданні місцевої ради.
5. Рада може зобов'язати відповідний орган подати у встановлений нею строк звіт про виконання рішення по запиту депутата ради.
6. Орган або посадова особа, до яких звернуто депутатський запит, зобов'язані у встановлений радою строк дати офіційну письмову відповідь на нього раді і депутату ради. Якщо запит з об'єктивних причин не може бути розглянуто у встановлений радою строк, то орган або посадова особа зобов'язані письмово повідомити раді та депутатові місцевої ради, який вніс запит, і запропонувати інший строк, який не повинен перевищувати один місяць з дня одержання запиту. Відповідь на запит у разі необхідності розглядається на пленарному засіданні ради.
7. Депутат ради має право дати оцінку відповіді на свій депутатський запит. За результатами відповіді на депутатський запит може бути проведено обговорення, якщо на цьому наполягає не менше 1/4 присутніх на засіданні депутатів ради.
8. Посадових осіб, до яких звернуто запит, своєчасно інформують про дату та час обговорення відповіді на запит радою. Вони або уповноважені ними особи мають право бути присутні на цьому засіданні ради.
9. За результатами розгляду відповіді на депутатський запит рада приймає відповідне рішення.
10. Пропозиції і зауваження, висловлені депутатами ради на сесіях ради або передані в письмовій формі головуючому на її пленарних засіданнях, розглядаються радою або за її дорученням постійними комісіями ради чи надсилаються на розгляд підзвітним і підконтрольним органам та посадовим особам місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, керівникам відповідних підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, які зобов'язані розглянути ці пропозиції і зауваження у строки, встановлені радою, і про результати розгляду повідомити безпосередньо депутатів місцевої ради, які внесли пропозиції чи висловили зауваження, а також відповідну раду.
11. Рада та її виконавчі органи забезпечують виконання пропозицій і зауважень депутатів місцевої ради, схвалених радою, інформують депутатів про реалізацію пропозицій і зауважень, внесених ними на сесіях рад.
Стаття 11. Депутатські групи
1. Для спільної роботи по здійсненню депутатських повноважень у виборчих округах депутати можуть на основі їх взаємної згоди об'єднуватися в депутатські групи.
2. Депутати ради об'єднуються в депутатські групи за єдністю території їх виборчих округів, спільністю проблем, які вони вирішують, або іншими ознаками.
3. Повноваження депутатських груп є похідними від повноважень депутата ради, передбачених Законом « Про статус депутатів місцевих рад».
4. Членство депутата місцевої ради в депутатській групі не звільняє його від персональної відповідальності за здійснення своїх депутатських повноважень у виборчому окрузі.
5. Депутатська група може бути утворена в будь-який час протягом строку повноважень ради даного скликання за рішенням зборів депутатів місцевої ради, які виявили бажання увійти до її складу.
6. Депутатська група в міській раді складається не менш як із п'яти депутатів.
7. Депутати місцевої ради, які входять до складу депутатської групи, обирають особу, яка очолює депутатську групу.
8.. Депутатська група реєструється відповідною радою за поданням особи, яка очолює депутатську групу, до якого додається підписане депутатами цієї групи письмове повідомлення про сформування депутатської групи із зазначенням її назви, персонального складу та партійної належності членів групи та депутатів, які уповноважені представляти групу.
9.. Депутатські групи можуть утворюватися на визначений ними період, але не більше ніж на строк повноважень відповідних рад.
10.. Діяльність депутатської групи припиняється:
1) у разі вибуття окремих депутатів місцевої ради, внаслідок чого її чисельність стає меншою, ніж встановлено частиною шостою цієї статті;
2) у разі прийняття депутатами місцевої ради, які входять до її складу, рішення про розпуск депутатської групи;
3) після закінчення строку, на який депутати місцевої ради об'єдналися в депутатську групу, або строку повноважень ради.
10. Рада сприяє діяльності зареєстрованих нею депутатських груп, координує їх роботу і може заслуховувати повідомлення про їх діяльність.
Стаття 12. Депутатські фракції
1. Депутатські фракції формуються на основі єдності поглядів або партійного членства депутатів.
2. Політична партія має право формувати у Раді лише одну депутатську фракцію.
3. Мінімальна кількість депутатів для формування депутатської фракції повинна становити не менше трьох депутатів Ради.
4. Депутат Ради може входити до складу лише однієї депутатської фракції. Діяльність фракцій визначається чинним законодавством України. Депутатські фракції можуть об’єднуватись у міжфракційні об’єднання.
5. Депутатські фракції мають право:
5.1. На пропорційне представництво у постійних та тимчасових комісіях ради.
5.2. Попередньо обговорювати кандидатури посадових осіб, яких обирає, призначає чи затверджує Рада; давати відповідні висновки з цих питань; ставити питання про порушення дисциплінарного провадження щодо посадових осіб місцевого самоврядування, призначення службового розслідування у певних ситуаціях чи проблемах.
5.3. На гарантований виступ свого представника на пленарному засіданні Ради з кожного питання порядку денного.
5.4. Об'єднувати зусилля з іншими групами, фракціями для створення більшості у Раді чи опозиції.
5.5. Здійснювати інші права, передбачені законами України та цим Регламентом.
6. Забезпечення організації діяльності депутатських фракцій відповідно до чинного законодавства України покладається на міського голову. Міський голова забезпечує депутатські фракції приміщеннями за місцем проведення засідань Ради, необхідним обладнанням, організаційно-технічними засобами тощо для здійснення ними передбачених законами України та цим Регламентом функцій
7. За зверненням уповноваженого представника депутатської фракції секретар Ради поширює серед депутатів підготовлені нею матеріали як офіційні від депутатської фракції.
Стаття 13. Порядок реєстрації та припинення діяльності депутатських фракцій та груп.
1. Кожна депутатська фракція або група реєструється Радою. Умовою реєстрації є надходження до секретаря Ради підписаного особисто кожним депутатом, який увійшов до складу депутатської фракції (групи), письмового повідомлення про сформування депутатської фракції (групи). У письмовому повідомленні зазначаються назва депутатської фракції (групи), її персональний склад та партійна належність членів депутатської фракції (групи), а також прізвища голови депутатської фракції (групи) та її членів. Повна та скорочена назва депутатської фракції має збігатися з назвою відповідної політичної партії.
2. Після відповідного оформлення матеріалів про утворення депутатської фракції (групи) головуючий на пленарному засіданні інформує депутатів про реєстрацію такої депутатської фракції (групи), її кількісний склад, голову депутатської фракції (групи) та її членів. У такому ж порядку повідомляється про зміни у складі депутатської фракції (групи).
3. Про виключення депутата з депутатської фракції або групи інформує Раду голова депутатської фракції або групи.
4. Про припинення діяльності депутатської фракції (групи), склад якої стає меншим від необхідної мінімальної кількості депутатів, визначеної відповідно до цього Регламенту, оголошує секретар Ради на наступному пленарному засіданні Ради після настання такого факту.
Стаття 14. Посадові особи Ради.
1. Посадова особа Ради – це особа, яка працює у Раді та її органах, має відповідні посадові повноваження щодо здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і отримує заробітну плату за рахунок міського бюджету м. Буська.
2. Посадами у Раді, якщо інше не встановлено чинним законодавством України, вважаються:
2.1. Виборні посади, на які особи обираються територіальною громадою м.Буська.
2.2. Виборні посади, на які осіб обирає або затверджує Рада.
2.3. Посади, на які осіб призначає міський голова на конкурсній основі чи за іншою процедурою, передбаченою законодавством України.
Стаття 15. Міський голова
1. Міський голова є головною посадовою особою територіальної громади м. Буська.
2. Міський голова обирається територіальною громадою м. Буська у порядку, визначеному законом, і здійснює свої повноваження на постійній основі.
3. Міський голова очолює виконавчий комітет Ради, головує на засіданнях Ради.
4. Повноваження міського голови починаються з часу оголошення міською виборчою комісією на пленарному засіданні Ради рішення про його обрання і закінчуються зі вступом на цю посаду іншої обраної відповідно до закону України особи, крім випадків дострокового припинення його повноважень.
5. При здійсненні наданих повноважень міський голова є підзвітним, підконтрольним і відповідальним перед територіальною громадою м. Буська, відповідальним – перед Радою.
6. За рішенням Ради міський голова зобов'язаний прозвітувати перед Радою про роботу виконавчих органів Ради у визначений Радою термін.
7. Міський голова у межах своїх повноважень видає розпорядження а також у терміни, передбачені чинним законодавством України, підписує рішення Ради та її виконавчого комітету.
8. Повноваження міського голови достроково припиняються у випадках і порядку, передбачених чинним законодавством України.
Стаття 16. Секретар Ради
1. Секретар Ради є посадовою особою Ради і здійснює свої повноваження відповідно до чинного законодавства України та цього Регламенту.
2. Секретаря Ради обирає Рада з числа її депутатів на термін повноважень Ради за пропозицією міського голови. Пропозиція щодо кандидатури секретаря Ради може вноситися на розгляд Ради не менш як половиною депутатів від загального складу Ради у разі, якщо:
2.1. На день проведення першої сесії Ради, обраної на чергових виборах, не завершені вибори міського голови.
2.2. Рада не підтримала кандидатуру на посаду секретаря Ради, запропоновану міським головою.
2.3. Протягом тридцяти днів з дня відкриття першої сесії Ради міський голова не вніс кандидатуру на посаду секретаря Ради.
2.4. На наступній черговій сесії після виникнення вакансії секретаря Ради у зв'язку з достроковим припиненням його повноважень міський голова не вніс на розгляд Ради кандидатуру на посаду секретаря Ради.
2.5. Посада секретаря ради стає вакантною під час вакантності посади міського голови у зв'язку з достроковим припиненням його повноважень.
3. У разі якщо рада не підтримала кандидатуру секретаря Ради, внесену на її розгляд, не менш як половиною депутатів від загального складу Ради наступну пропозицію щодо кандидатури секретаря Ради вносить міський голова.
4. Повноваження секретаря Ради можуть бути достроково припинені за рішенням Ради.
5. Секретар Ради для виконання повноважень, визначених Законом України “Про місцеве самоврядування в Україні“, може видавати доручення. Секретар Ради веде засідання Ради, підписує її рішення та протоколи засідань у випадках, передбачених законами України.
Стаття 17. Постійні комісії Ради.
1. Постійні комісії Ради є органами Ради, що обираються з числа її депутатів, для вивчення, попереднього розгляду і підготовки питань, які належать до її компетенції, здійснення контролю за виконанням рішень Ради, її виконавчого комітету.
2. Постійні комісії обирає Рада на термін її повноважень у складі голови і членів комісії. Питання порядку організації роботи постійної комісії вирішуються відповідною постійною комісією самостійно відповідно до Положення про постійні комісії.
3. До складу постійних комісій не можуть бути обрані міський голова та секретар Ради.
4. Постійні комісії за дорученням Ради або за власною ініціативою попередньо розглядають проекти програм соціально-економічного і культурного розвитку, міського бюджету м.Буська, звіти про виконання програм і міського бюджету м.Буська, вивчають і готують питання про стан та розвиток відповідних галузей господарського і соціально-культурного будівництва, інші питання, які подаються на розгляд Ради, розробляють проекти рішень Ради та готують висновки з цих питань, виступають на пленарних засіданнях Ради з доповідями і співдоповідями.
5. Постійні комісії попередньо розглядають кандидатури осіб, які пропонуються для обрання, затвердження, призначення або погодження Радою; кандидатури керівників виконавчих органів, комунальних підприємств, що призначає міський голова (за окремою процедурою, визначеною Радою); готують висновки з цих питань.
6. Постійні комісії за дорученням Ради, міського голови, секретаря Ради або за власною ініціативою вивчають діяльність підзвітних і підконтрольних Раді та виконавчому комітету органів, а також з питань, віднесених до компетенції Ради, підприємств, установ та організацій, їх філіалів і відділень незалежно від форм власності та їх посадових осіб, подають за результатами перевірки рекомендації на розгляд їх керівників, а в необхідних випадках – на розгляд Ради або її виконавчого комітету; здійснюють контроль за виконанням рішень Ради або її виконавчого комітету.
7. Постійні комісії у питаннях, які належать до їх компетенції, та у порядку, визначеному законом України, мають право отримувати від керівників органів, підприємств, установ, організацій та їх філіалів і відділень необхідні матеріали і документи.
8. Депутати працюють у постійних комісіях на громадських засадах.
9. Постійні комісії є підзвітними Раді та відповідальними перед нею.
10. Перелік, функціональна спрямованість і порядок організації роботи постійних комісій визначаються цим Регламентом та Положенням про постійні комісії Ради.
Стаття 18. Організація роботи постійної комісії Ради.
1. Організація роботи постійної комісії Ради покладається на голову постійної комісії. Голова постійної комісії скликає і веде засідання постійної комісії, дає доручення членам постійної комісії, представляє постійну комісію у відносинах з іншими органами, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами, організаціями, а також громадянами, організує роботу з реалізації висновків і рекомендацій постійної комісії. У разі відсутності голови постійної комісії або неможливості ним виконувати свої повноваження з інших причин його функції здійснює заступник голови постійної комісії або секретар постійної комісії. У разі необхідності засідання постійні комісії може також скликати міський голова, секретар Ради, а також вона може скликатись за ініціативи депутатської фракції або не менше однієї третини членів постійної комісії.
2. Засідання постійної комісії скликається у міру необхідності і є правомочним, якщо у ньому бере участь не менш як половина від загального складу постійної комісії.
3. За результатами вивчення і розгляду питань постійні комісії готують висновки і рекомендації. Висновки і рекомендації постійної комісії приймаються більшістю голосів від загального складу комісії, підписує їх голова постійної комісії, а у разі його відсутності – заступник голови або секретар постійної комісії. Протоколи засідань постійної комісії підписують голова і секретар постійної комісії.
4. Рекомендації постійних комісій підлягають обов'язковому розгляду органами, підприємствами, установами, організаціями, посадовими особами, яким вони адресовані. Про результати розгляду і вжиті заходи повинно бути повідомлено постійним комісіям у встановлений ними термін.
5. Постійна комісія для вивчення питань, розробки проектів рішень Ради може створювати підготовчі комісії і робочі групи із залученням представників громадськості, експертів, вчених і спеціалістів. Питання, які належать до компетенції кількох постійних комісій, можуть за ініціативою постійних комісій, а також за дорученням Ради, секретаря Ради розглядатися постійними комісіями спільно. Висновки і рекомендації, прийняті постійними комісіями на їх спільних засіданнях, підписують голови відповідних постійних комісій.
Стаття19. Тимчасові контрольні та інші комісії Ради.
1. Тимчасові контрольні комісії Ради є органами Ради, які обираються з числа її депутатів для здійснення контролю з конкретно визначених Радою питань, що належать до повноважень місцевого самоврядування. Контрольні комісії подають звіти і пропозиції на розгляд Ради.
2. Рішення про утворення тимчасової контрольної комісії Ради, її назву та завдання, персональний склад комісії та її голову вважається прийнятим, якщо за це проголосувало не менше однієї третини депутатів від загального складу Ради.
3. Засідання тимчасових контрольних комісій Ради проводяться у відкритому або закритому режимі. Депутати, які входять до складу тимчасової контрольної комісії, та залучені комісією для участі у її роботі спеціалісти, експерти, інші особи не повинні розголошувати інформацію, яка стала їм відома у зв'язку з роботою комісії.
4. Повноваження тимчасової контрольної комісії Ради припиняються з часу прийняття Радою остаточного рішення щодо результатів роботи цієї комісії, а також у разі припинення повноважень Ради, яка створила цю комісію.
5. Роботу тимчасових контрольних комісій забезпечує секретар Ради.
6. За рішенням Ради можуть створюватись також інші комісії, робочі групи, у тому числі з включенням до їх складу посадових осіб виконавчих органів Ради та представників громадськості.
Стаття 20. Робочі органи Ради
Робочими органами Ради можуть бути лічильна комісія, редакційна комісія та секретар сесії, що обираються з числа депутатів Ради.
Стаття 21. Лічильна комісія
1. Для підрахунку голосів депутатів при голосуваннях утворюється лічильна комісія для голосування підняттям рук та таємних голосувань.
2. Лічильні комісії формуються, як правило, з трьох депутатів за алфавітним списком.
3. Лічильні комісії обираються Радою процедурним рішенням за пропозицією головуючого. Лічильна комісія не може складатись тільки з членів однієї депутатської групи, фракції. Підрахунок голосів при обранні першої лічильної комісії здійснюється головуючим.
4. Лічильна комісія обирає зі свого складу голову. Засідання лічильної комісії проводяться гласно і відкрито, крім випадків таємного голосування.
5. У роботі лічильної комісії не можуть брати участь депутати Ради, кандидатури яких включені до бюлетенів для таємного голосування. Рішення лічильної комісії приймається більшістю голосів членів лічильної комісії.
Стаття 22. Редакційна комісія Ради.
1. Редакційна комісія обирається за пропозицією головуючого з числа депутатів Ради. Склад редакційної комісії затверджує Рада процедурним рішенням або рішенням ради.
2. Редакційна комісія відповідає за оформлення тексту заяв, звернень, що приймаються на пленарних засіданнях Ради, а також контролює відповідність тексту оформленого рішення тому проекту рішення, що прийнятий на пленарному засіданні Ради.
Стаття 23. Секретар сесії
1. Секретар сесії обирається Радою процедурним рішенням за пропозицією головуючого з числа депутатів Ради.
2. Секретар сесії здійснює реєстрацію та подає головуючому пропозиції депутатів, складає і передає головуючому список депутатів, які бажають виступити, та виконує інші доручення Ради.
Стаття 24. Виконавчі органи Ради
1. За пропозицією міського голови Рада затверджує структуру виконавчих органів Ради, загальну чисельність апарату Ради та її виконавчих органів, витрати на їх утримання. За поданням міського голови можуть утворюватись й інші виконавчі органи Ради.
2. Виконавчі органи Ради (виконавчий комітет, відділи, та інші створювані Радою виконавчі органи) створюються Радою відповідно для здійснення виконавчих функцій і повноважень місцевого самоврядування у межах, визначених чинним законодавством України.
3. Виключною компетенцією Ради є утворення виконавчого комітету Ради, визначення його чисельності, затвердження персонального складу, внесення змін до складу виконавчого комітету та його розпуск у встановленому законами України порядку.
4. Виконавчі органи Ради підзвітні і підконтрольні Раді, здійснюють повноваження, які визначені чинним законодавством України та окремим рішенням про розмежування повноважень між виконавчими органами Ради.
РОЗДІЛ ІII. ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОТИ РАДИ.СЕСІЇ ТА ПЛЕНАРНІ ЗАСІДАННЯ РАДИ
Стаття 25. Сесійна форма роботи Ради.
1. Рада проводить свою роботу сесійно. Сесія Ради розпочинається з пленарного засідання.
2. Сесія Ради – форма роботи Ради як представницького органу, яка складається з пленарних засідань, а також засідань постійних комісій Ради.
3. Голосування на сесії депутати здійснюють особисто під час пленарного засідання. Результати поіменного голосування оприлюднюються на веб-сайті Ради в день голосування і зберігаються протягом необмеженого строку всі результати поіменних голосувань.
4. Комісія Ради або її робоча група може проводити своє засідання одночасно з пленарними засіданнями Ради у тому разі, коли проект рішення визнано невідкладним, чи за дорученням Ради, якщо у цей час пленарне засідання не пов'язане з прийняттям рішень, проведенням виборів, призначенням або затвердженням посадових осіб.
Стаття 26. Відкриття сесії Ради.
1. Відкриття сесії Ради оголошується головуючим засідання на початку першого пленарного засідання.
2. Сесія не може бути закрита, якщо Рада не визначилась стосовно всіх питань порядку денного сесії Ради через прийняття рішень щодо них, у тому числі через перенесення розгляду окремих питань на наступну сесію Ради.
3. При відкритті сесії Ради і після її закриття виконується Державний гімн України.
Стаття 27 . Суб’єкти скликання сесій Ради.
1. Сесії Ради, наступні після першої, скликає міський голова з його ініціативи, але не рідше одного разу на квартал. У цьому разі сесію відкриває та веде міський голова.
2. Сесію Ради скликає секретар Ради у разі немотивованої відмови міського голови або неможливості з інших причин скликати сесію Ради, а саме:
2.1. Якщо сесію міський голова не скликає у законодавчо встановлені терміни.
2.2. Якщо міський голова без поважних причин не скликав сесію у двотижневий термін на вимогу не менш як однієї третини депутатів Ради від загального складу Ради, виконавчого комітету Ради.
3. У разі, якщо міський голова або секретар Ради у двотижневий термін не скликають сесії на вимогу однієї третини депутатів від загального складу Ради або виконавчого комітету Ради, сесію можуть скликати депутати Ради, які становлять не менше як одну третину складу Ради, або постійна комісія Ради.
4. У разі, якщо сесія скликана депутатами Ради, які становлять не менше як одну третину складу Ради, або постійною комісією Ради, її відкриває та веде один з депутатів, що входить до складу відповідної постійної комісії, або був одним з ініціаторів скликання сесії, відповідно до рішення Ради.
5. Рішення про скликання чергової сесії повідомляється депутатам не пізніш як за 10 днів до пленарного засідання сесії, у виняткових випадках – не пізніш як за день до пленарного засідання сесії Ради.
6. Інформація про місце і час проведення та порядок денний пленарних засідань Ради секретарРади доводить до відома кожного депутата Ради у письмовій або електронній формі, у телефонному режимі або в інший можливий спосіб, а також здійснюється повідомлення через засоби масової інформації та офіційний сайт Ради.
Стаття 28 . Урочисті засідання Ради.
1. Урочисті засідання (збори) Ради скликаються до Дня незалежності України, Дня прапора, Дня міста Буська, а також можуть скликатись з нагоди інших святкових чи історичних подій.
2. Урочисті засідання (збори) скликає міський голова або секретар Ради, а також вони скликаються з ініціативи не менш як однієї третини депутатів від загального складу Ради.
3. На урочисті засідання Ради не поширюються вимоги, що визначені цим Регламентом для проведення пленарних засідань Ради.
Стаття 29. Порядок денний сесії та пленарного засідання Ради.
1. Порядок денний сесії Ради формує міський голова не пізніше як за 10 днів до початку сесії та відповідно до:
1.1. Пропозицій секретаря Ради.
1.2. Пропозицій виконавчого комітету.
1.3. Пропозицій, внесених у порядку місцевих ініціатив та громадських слухань.
1.4. Пропозицій депутатських фракцій, постійних комісій, депутатів Ради.
2.. Порядок денний сесії і пленарного засідання затверджує Рада. У виняткових випадках, у разі невідкладності, за пропозицією головуючого на пленарному засіданні Ради порядок денний може бути розширений чи скорочений. Рішення про включення питань до порядку денного чи виключення питань з порядку денного приймається більшістю голосів депутатів від загального складу Ради.
3. Якщо порядок денний сесії чи пленарного засідання не затверджений Радою в цілому, то Рада більшістю голосів депутатів від загального складу Ради приймає рішення окремо щодо кожного питання, пропонованого до розгляду відповідного порядку денного.
4. Не рідше одного разу на квартал до порядку денного пленарного засідання обов’язково вноситься питання про заслуховування інформації:
4.1. Про роботу виконавчого комітету.
4.2. Про виконання міського бюджету м. Буськ.
6. Регулярно вносяться питання про роботу постійних або тимчасових контрольних комісій та про виконання рішень і доручень Ради.
7. Пропозиція щодо кожного питання, яке пропонується включити до проекту порядку денного сесії або пленарного засідання, подається з проектом рішення, яке пропонується прийняти за цією пропозицією, підготовленим згідно з вимогами цього Регламенту.
Стаття 30. Попередній розгляд проектів рішень у постійних комісіях Ради.
1. Поданню питань для розгляду на пленарних засіданнях Ради передує їх розгляд у постійних комісіях Ради, до сфери повноважень яких належать ці питання.
2. Постійні комісії Ради вивчають, попередньо розглядають і готують проекти рішень, висновки і рекомендації до проектів рішень, які належать до їх компетенції, здійснюють контроль за виконанням рішень Ради.
3. При прийнятті невідкладних рішень на вимогу міського голови за погодженням не менше двох третин зареєстрованих на засіданні депутатів Ради засідання відповідної постійної комісії може бути проведене під час пленарного засідання Ради.
Стаття 31. Підготовка питань, що подаються на розгляд Ради.
1. Підготовку питань, що подаються на розгляд Ради організовує секретар Ради.
2. Проект ухвали, що планується на розгляд Ради, подається секретарю Ради у друкованій та електронній формах не пізніше як за два тижні до його розгляду на пленарному засіданні, окрім обумовлених цим Регламентом випадків термінового розгляду питань.
3. До проекту ухвали додається пояснювальна записка, в якій вказується:
3.1. Характеристика стану речей у ділянці, яку врегульовує ця ухвала.
3.2. Потреба і мета прийняття ухвали.
3.3. Прогнозовані суспільні, економічні, фінансові та юридичні наслідки прийняття ухвали.
3.4. механізм виконання ухвали.
4. Друкований примірник проекту ухвали повинен мати такі реквізити: на лицевій стороні бланку ухвали Ради – назва рішення, нижче – текст проекту ухвали; на зворотному боці бланку ухвали Ради – прізвище автора (авторів) проекту, дату та реєстраційний номер проекту ухвали.
5. Текст проекту ухвали повинен складатися з таких частин:
5.1. Мотивуючої, в якій містяться посилання на закони, інші нормативні акти та документи, обставини, якими викликана необхідність прийняття ухвали.
5.2. Резолютивної, в якій конкретно і чітко формулюються завдання, визначені виконавці і терміни виконання поставленого завдання.
5.3. Заключної, в якій вказана посадова особа або постійна комісія, на яких покладається контроль за виконанням ухвали.
6. До проекту ухвали додаються передбачені текстом додатки в оригіналі, а при необхідності – висновки відповідних комісій Ради.
7. Проект ухвали повинен мати погоджувальні підписи (візи):
7.1. Автора проекту.
7.2. Юрисконсульта міської ради .
7.3. Голів профільних постійних комісій.
7.4. Секретаря Ради.
7.5. Визначеного секретарем інших посадових осіб, до компетенції яких належить дане питання.
8. Візи проставляються на зворотній стороні першого примірника останнього аркуша проекту ухвали і розміщуються таким чином: ліворуч – назва посади, праворуч – підпис і розшифрування підпису, знизу під розшифруванням підпису – дата візування. Під візами у нижньому лівому кутку проставляються прізвище та службовий телефон виконавця проекту ухвали.
9. Візування проекту ухвали є обов'язковим. При наявності у того, хто візує, зауважень і пропозицій, вони викладаються на окремому аркуші у формі зауважень до проекту ухвали або окремої думки.
10. Тиражування проектів ухвал та інших матеріалів проводиться з примірника, підготовленого відповідно до вимог цього Регламенту.
11. Секретаріат Ради забезпечує можливість ознайомлення депутатами Ради з копіями проектів ухвал не пізніше як за тиждень до відповідного пленарного засідання, а у виняткових випадках та у випадках, передбачених цим Регламентом – не пізніше як за день до пленарного засідання.
Стаття 32. Обговорення проектів ухвал.
1. Секретар Ради забезпечує попереднє обговорення на засіданнях постійних комісій, а також громадськістю, та оприлюднення проектів ухвал, що подаються на розгляд Ради.
2. Узагальнення зауважень і пропозицій до проекту ухвали, вироблення кінцевої редакції покладається на ініціаторів проекту ухвали і можуть бути додатково розглянуті на спільних засіданнях постійних комісій Ради.
3. Зауваження, висновки та пропозиції подаються у письмовій формі. Обговорення кожного проекту ухвали на засіданнях постійних комісій триває, як правило, не більше двох тижнів.
4. Поправки до проектів ухвал зводяться у порівняльну таблицю для розгляду на пленарному засіданні.
Стаття 33. Пленарні засідання Ради та їх види.
1. Пленарні засідання Ради проводяться не рідше 1разу на місяць, як правило, у середу.
2. Сесія Ради складається з пленарних засідань.
3. Пленарні засідання розпочинаються гімном України відбуваються з 11.00 год. до 14.00 год
4. Після кожних двох годин роботи оголошується перерва на 15 хвилин.
5. Одноразово може бути прийняте процедурне рішення про інший розпорядок роботи на день.
Стаття 34. Правомочність пленарних засідань Ради.
1. Пленарне засідання є правомочним за умови участі у ньому більше половини депутатів Ради від загального складу Ради. Участь депутатів Ради визначається за їх підписами при реєстрації, яка проводиться перед початком засідання. Дані щодо реєстрації оголошуються головуючим на початку засідання.
2. У разі відсутності необхідної кількості депутатів Ради головуючий за погодженням з головами фракцій може перенести початок пленарного засідання на годину для виклику відсутніх депутатів або перенести проведення засідання на інший, встановлений ним день, але не більше, ніж на два тижні.
3. У разі потреби за процедурним рішенням Ради або на вимогу однієї з фракцій може проводитися перереєстрація депутатів у ході проведення пленарного засідання сесії способом, визначеним окремим процедурним рішенням Ради.
4. Депутат Ради голосує виключно особисто .. Контроль за здійсненням голосування покладається на лічильну комісію.
Стаття 35. Формування порядку денного пленарних засідань.
- Порядок денний пленарного засідання Ради обговорюється за скороченою роцедурою і затверджується більшістю голосів від загального складу Ради.
Стаття 36. Порядок розгляду депутатського запиту.
1. Депутатський запит вноситься депутатом або групою депутатів попередньо, або на пленарному засіданні Ради у письмовій чи усній формі. Запит підлягає включенню до порядку денного пленарного засідання Ради.
2. Депутатський запит обговорюється у разі необхідності на пленарному засіданні Ради. Відповідь на запит у разі необхідності також може розглядатись на пленарному засіданні Ради.
3. Рада більшістю голосів депутатів від загального складу Ради вирішує питання щодо підтримки вимоги депутата Ради до відповідних осіб.
4. Всі депутатські запити, оголошені на пленарному засіданні Ради, реєструються з позначкою про дату оголошення та результати їх голосування.
5. Секретарт Ради доводить текст запиту до відповідного органу або посадової особи, до якого його скеровано. Орган або посадова особа, до яких звернуто депутатський запит, зобов'язані у термін, встановлений Радою, але який не перевищує одного місяця, дати письмову відповідь на нього, яка може розглядатися на пленарному засіданні Ради.
Стаття 37. Відкриття, ведення та закриття пленарних засідань.
1. Відкриває, веде і закриває пленарні засідання Ради міський голова. Якщо міський голова не виконує цього, ці функції відповідно до чинного законодавства України виконує секретар Ради або обраний депутатами головуючий на засіданні.
2. На час доповіді, співдоповіді або виступу у дебатах головуючого на засіданні, а також під час розгляду питання персонально щодо головуючого ведення засідання доручається іншій особі.
Стаття 38 . Права та обов’язки головуючого на пленарному засіданні Ради
1. Головуючий на засіданні Ради:
1.1. Відкриває, закриває та веде засідання, оголошує перерви у засіданнях Ради.
1.2. Виносить на обговорення проекти рішень Ради, оголошує їх повну назву, ініціаторів та наявність віз (погоджень) і зауважень.
1.3. Інформує про матеріали, що надійшли на адресу Ради.
1.4. Організовує розгляд питань.
1.5. Повідомляє списки осіб, які записалися для виступу.
1.6. Надає слово для доповіді (співдоповіді), виступу, запитань, оголошує наступного промовця.
1.7. Створює рівні можливості депутатам Ради для участі в обговоренні питань.
1.8. Ставить питання на голосування, оголошує його результати.
1.9. Забезпечує дотримання цього Регламенту всіма присутніми на засіданні.
1.10. Робить офіційні повідомлення, а також ті, які вважає за необхідне оголосити.
1.11. Вживає заходи для підтримання порядку на засіданні.
1.12. Здійснює інші повноваження, що випливають з цього Регламенту.
2. Головуючому на засіданні Ради забороняється коментувати чи давати оцінки щодо промовців та їх виступів.
3. Головуючий на засіданні може доручити іншим особам озвучення документів, пропозицій щодо обговорюваного питання.
4. З питань, підготовлених відповідною комісією Ради, озвучення документів, пропозицій від комісії здійснюється визначеним комісією доповідачем.
Стаття 39. Послідовність розгляду питань порядку денного.
1. Питання порядку денного пленарного засідання розглядаються у тій послідовності, в якій їх включено до порядку денного цього засідання.
2. Перехід до розгляду чергового питання порядку денного оголошує головуючий на засіданні. Він повідомляє про назви і редакції проектів, документів (у тому числі й альтернативних), які підлягають розгляду, та про порядок розгляду питання.
3. Головуючий на засіданні може об'єднати обговорення кількох пов'язаних між собою питань порядку денного засідання. Якщо з цього приводу виникають заперечення депутатів, відповідне процедурне рішення Рада приймає без обговорення.
4. Перед розглядом питання порядку денного головуючий на засіданні може робити повідомлення Раді, які вважає доцільними; у термінових випадках такі повідомлення він може робити і в ході засідання, але не перериваючи виступу промовця або процедуру голосування.
5. Перед закриттям пленарного засідання головуючий на засіданні уточнює час проведення наступного пленарного засідання Ради. Питання, не розглянуті на поточному пленарному засіданні, підлягають розгляду на наступному пленарному засіданні у визначеній послідовності.
6. Послідовність розгляду питань порядку денного головуючий може змінити лише за рішенням Ради.
7. Головуючий не може оголосити розгляд наступного питання порядку денного, якщо не завершено розгляд попереднього.
Стаття 40. Черговість надання слова на пленарному засіданні.
1. Головуючий на пленарному засіданні надає слово для виступу депутатам з дотриманням черговості, визначеної при записі на виступ та за підняттям рук.
2. Для доповіді надається час тривалістю 20 хвилин, співдоповіді – 10 хвилин і заключного слова - 5 хвилин; тим, хто виступає в обговоренні, надається час тривалістю 5 хвилин; для повторних виступів в обговоренні процедурою скороченого обговорення, а також для виступів щодо постатейного голосування проектів рішень, для заяв, внесення запитів, резолюцій, виступів у “різному“ – 3 хвилини; для виступів щодо кандидатур, процедури та з мотивів голосування, пояснень, зауважень, запитань, пропозицій, повідомлень і довідок, внесення поправок – 2 хвилини.
3. Головуючий може надати промовцю триваліший час, якщо ніхто з присутніх депутатів не заперечує. При наявності заперечень триваліший час може надаватися за прийнятим без обговорення процедурним рішенням.
4. Якщо виступ промовця був перерваний, наданий для виступу час продовжується на відповідний час.
Стаття 41. Запис для запитань і виступів.
1. Запис на виступ і для запитань проводиться у секретаря Ради.
2. Після доповіді та співдоповіді з обговорюваного питання головуючим оголошується список осіб, які записалися на виступ з питання, що розглядається.
3. Головуючий на засіданні може надати слово для виступу і у разі усного звернення депутата, якщо у цьому виникла потреба.
4. Головуючий на засіданні також надає слово уповноваженим особам депутатських фракцій для висловлення узагальнених позицій фракції.
Стаття 42. Право депутатської фракції на запитання доповідачам.
1. Кожна з фракцій та постійних комісій має гарантоване право на запитання доповідачу, а також на виступ уповноваженого представника з питання чи пропозиції, які мають ставитися на голосування.
2. Депутату, який вніс пропозицію чи поправку, на його прохання надається слово для виступу.
3. За процедурним рішенням Ради головуючий може також надати слово для виступу з обговорюваного питання:
3.1. Керівникам структурних підрозділів виконавчих органів Ради.
3.2. Особам, запрошеним на засідання.
Стаття 43. Черговість виступів доповідачів.
1. На пленарному засіданні ніхто не може виступати без дозволу головуючого на засіданні. Головуючий на засіданні надає слово депутатам з дотриманням черговості, встановленої для промовців за допомогою запису.
2. Головуючий на засіданні за погодженням з Радою може визначити іншу черговість виступаючих.
3. Депутату Ради, який не зареєструвався, слово для будь-яких виступів, крім заяви, не надається.
Стаття 44. Передача права на виступ.
1. Депутат у будь-який момент може відмовитися від свого виступу, передати своє право на виступ іншому депутатові або помінятися з ним чергою, повідомивши про це головуючого.
2. У разі відсутності депутата у момент надання йому слова вважається, що він відмовився від слова, якщо він не передав свого права на виступ іншому депутату.
Стаття 45. Вимоги до виступів на пленарному засіданні Ради.
1. Промовець повинен виступати тільки з того питання, з якого йому надано слово, та дотримуватися тривалості часу, наданого для виступу. За звичайних обставин виступ промовця не переривається.
2. Депутат (крім міського голови, секретаря Ради, голів постійних комісій Ради, представника від фракції, доповідача) може виступити на засіданні Ради з одного й того ж питання чи пропозиції, які будуть ставитися на голосування, тільки один раз, не рахуючи внесення поправок у ході засідання. Повторно слово депутату може надаватися тільки у разі необхідності процедурним рішення Ради, прийнятим без обговорення.
3. Позачергово, але не перериваючи промовця, головуючий на засіданні надає слово для довідки, відповіді на запитання, роз'яснень та щодо:
3.1. Порядку ведення засідання Ради.
3.2. Постановки питання про перенесення розгляду проекту.
3.3. Питання про неприйнятність.
3.4. Внесення поправки або заперечення щодо неї.
4. Запитання доповідачам і співдоповідачам ставляться письмово або усно. Запитання формулюються коротко і чітко. Головуючий на засіданні оголошує письмові запитання та надає слово для одного запитання депутату Ради по черзі на засадах рівності. Депутат, який поставив запитання, може уточнити та доповнити його, а також оголосити, чи задоволений він відповіддю. Тим, хто виступає в обговоренні, запитання не ставляться, за винятком уточнюючих запитань від головуючого на засіданні.
5. Якщо депутат вважає, що виступаючий або головуючий на засіданні неправильно тлумачать його слова або дії, він може звернутися до головуючого з проханням надати йому слово для пояснень чи зауважень. Слово надається відразу після звернення.
Стаття 46. Оголошення доповідей та співдоповідей.
1. Доповіді та співдоповіді, як правило, виголошуються з трибуни.
2. За звичайних обставин виступ промовця не переривається, окрім випадків порушення регламенту чи депутатської етики.
3. Якщо головуючий на засіданні не представив промовця під час надання йому слова, промовець представляється на початку виступу, а у разі виступу від депутатської групи чи комісії Ради зазначає їх назву.
Стаття 47. Закінчення обговорення питань.
- Після закінчення обговорення головуючий повідомляє депутатів про перехід до голосування. З цього часу слово може надаватися тільки щодо процедурних питань, способу чи порядку голосування і тільки до моменту оголошення головуючого про початок голосування.
Стаття 48. Розгляд питань на пленарних засіданнях.
1. Обговорення питання на засіданні Ради включає:
1.1. Доповідь, запитання доповідачу і відповіді на них.
1.2. Співдоповіді (у разі необхідності), запитання співдоповідачам і відповіді на них.
1.3. Виступи депутатів з оголошенням та обгрунтуванням окремої думки, якщо вона є додатком до висновків чи пропозицій комісій, з приводу яких виступали доповідач і співдоповідачі, за умови, що окрема думка не була поширена серед депутатів разом з висновком відповідної комісії.
1.4. Виступ ініціатора пропозиції.
1.5. Обговорення пропозиції, а також вирішення питання про перенесення розгляду проекту та питання про неприйнятність, якщо такі є.
1.6. Виступи по одному представнику від постійних комісій, які бажають виступити.
1.7. Виступи представників від кожної зареєстрованої фракції, які бажають виступити.
1.8. Виступи депутатів Ради, що записались на виступ.
1.9. Оголошення головуючим на засіданні про припинення обговорення та повідомлення про тих, що виступили і записалися на виступ.
1.10. Заключне слово співдоповідачів і доповідача.
1.11. Уточнення і оголошення головуючим на засіданні пропозицій, які надійшли щодо обговорюваного питання і будуть ставитися на голосування.
1.12. Виступ з мотивів голосування депутата – ініціатора внесення пропозиції, що розглядається, якщо він не використав права на виступ перед оголошенням припинення обговорення.
1.13. Виступи з мотивів голосування по одному представнику від кожної зареєстрованої фракції, які бажають виступити.
1.14. виступи депутатів з мотивів голосування.
2. Якщо список бажаючих виступити вичерпано або якщо ніхто не подав заяву про надання слова, а також у разі закінчення визначеного для обговорення часу чи прийняття процедурного рішення про скорочення обговорення, головуючий на засіданні оголошує про припинення обговорення.
3. Після закінчення обговорення головуючий повідомляє депутатів про перехід до голосування. З цього часу слово може надаватися тільки щодо процедурних питань, способу чи порядку голосування і тільки до моменту звернення головуючого про необхідність голосування.
Стаття 49. Скорочене обговорення рішень з процедурних питань.
1. Рішення щодо поправок, з процедурних питань та інших прямо зазначених у цьому Регламенті питань приймаються Радою після скороченого обговорення, яке включає:
1.1. Виступи ініціаторів з внесенням та обгрунтуванням пропозицій.
1.2. Виступ голови або представника профільної комісії, якщо приймається рішення щодо питання, яке готувалося цією комісією.
1.3. Виступи депутатів на підтримку та проти прийняття пропозиції.
1.4. Уточнення та оголошення головуючим на засіданні пропозицій, які надійшли і будуть ставитися на голосування.
1.5. Виступи з мотивів голосування по одному представнику від кожної зареєстрованої фракції.
2. При застосуванні процедури скороченого обговорення головуючий на засіданні надає слово за усним або письмовим зверненням депутатів.
Стаття 50. Слово для виступу та обговорення питань.
1. Слово для виступу з мотивів голосування надається за записом, або усним зверненням депутата Ради.
2. У ході обговорення доповідач і співдоповідачі можуть давати довідки щодо своїх виступів; для цього їм позачергово надається слово.
3. У ході обговорення питання на засідання Ради можуть подаватись:
3.1. Пропозиції щодо порядку ведення засідання та організації розгляду питання.
3.2. Питання про неприйнятність та перенесення розгляду.
3.3. Пропозиції щодо обговорюваного питання, які є наслідком розгляду цього питання на поточному пленарному засіданні, та поправки до них.
3.4. Пропозиції і поправки профільної комісії.
3.5. Пропозиції і поправки депутатських груп.
3.6. Інші питання, пропозиції, поправки, можливість внесення яких на засіданні Ради встановлена цим Регламентом.
Стаття 51. Перерви для узгодження позицій фракцій.
1. Після обговорення питання порядку денного до початку голосування головуючий, голова постійної комісії чи керівник фракції може внести мотивовану пропозицію про перерву у засіданні для узгодження позицій не більше 5 хвилин.
2. Перерву та її тривалість може також пропонувати головуючий на пленарному засіданні.
Стаття 52. Види та способи голосування.
Рішення Ради приймаються відкритим, або таємним голосуванням у порядку визначеному цим регламентом .
1.Відкрите голосування здійснюється :
1.1.за допомогою підняття рук у випадку прийняття рішення з процедурних питань.
1.2.через поіменне голосування з питань порядку денного.
1.3.Після закінчення кожного голосування головуючий (у випадку прийняття рішення з процедурних питань) або голова лічильної комісії( у випадку прийняття рішень Ради) оголошує його результати.
Стаття 53. Пропозиції і поправки до проектів рішень.
1. На голосування ставляться всі пропозиції і поправки до проектів рішень.
2. Якщо окрема думка депутата містить пропозиції щодо обговорюваного питання, головуючий на засіданні оголошує ці пропозиції і ставить їх також на голосування.
3. Відхилені Радою пропозиції і поправки щодо вже прийнятого тексту при повторному їх поданні (у ході розгляду того ж питання порядку денного) на голосування не ставляться, окрім випадку, коли після скасування рішення щодо прийнятого тексту його розгляд починається знову.
Стаття 54. Альтернативні пропозиції.
1. У разі, коли дві або більше пропозицій, що стосуються одного й того ж питання, виключають одна одну (альтернативні пропозиції), Рада, якщо вона не прийме іншого рішення, проводить голосування пропозицій у порядку їх внесення і виявляє з них ту, яка є прийнятною для подальшого розгляду за її суттю. Результатом вибору однієї з таких пропозицій є відхилення інших, які на голосування не ставляться. Однією з альтернатив може бути прийняття проекту рішення за основу і відправлення проекту на доопрацювання у комісіях Ради.
2. Якщо до пропозиції, визнаної голосуванням прийнятною для подальшого розгляду, не надійшло жодної поправки, вона вважається прийнятою у цілому; в інших випадках її подальше обговорення і голосування щодо неї здійснюються на загальних засадах без врахування голосування про її прийнятність для розгляду.
Стаття 55. Поправки до пропозицій.
1. Внесена до пропозиції поправка ставиться на голосування раніше, ніж сама пропозиція.
2. У разі внесення до пропозиції двох або більше поправок головуючий проводить голосування спочатку щодо поправки, яка найбільше змінює суть пропозиції, потім щодо поправки, яка менше змінює суть пропозиції, після неї – щодо поправки-доповнення, доки всі поправки не будуть проголосовані.
3. Якщо ж результатом прийняття однієї поправки буде відхилення іншої альтернативної поправки, остання на голосування не ставиться. Після голосування поправок до пропозиції на голосування у цілому ставиться пропозиція з внесеними до неї поправками.
Стаття 56. Голосування пропозицій та поправок.
1. Тексти пропозиції чи поправки, що будуть ставитися на голосування, повинні оголошуватися; при цьому називається депутат, що їх ініціював.
2. Перед голосуванням кількох пропозицій або поправок, які виключають одна одну, головуючий на засіданні послідовно оголошує їх зміст і, якщо немає зауважень до їх змісту, проводить голосування щодо кожної поправки чи пропозиції окремо.
3. Після голосування всіх поправок проект рішення голосується у цілому.
4. Після закінчення голосування головуючий на засіданні оголошує його повні результати і прийняте рішення.
Стаття 57. Оголошення головуючим початку голосування.
1. Після оголошення головуючим на засіданні початку голосування ніхто не може переривати голосування. З початку процедури голосування і до оголошення його результатів слово нікому не надається.
2. У разі порушення процедури голосування або виникнення перешкод під час його проведення негайно проводиться повторне голосування без обговорення.
3. Якщо результат голосування викликає обгрунтовані сумніви, Рада може прийняти процедурне рішення про переголосування.
Стаття 58. Рішення Ради.
1. На пленарних засіданнях Рада може приймати нормативні та інші акти у формі:
1.1. Рішення Ради, прийнятого у межах її компетенції для досягнення певної цілі, що спричинює певні юридичні наслідки.
1.2. Доручення – рішення Ради, що стосується органу чи посадової особи Ради і містить зобов'язання або повноваження до одноразової дії.
1.3. Звернення – рішення Ради, зверненого до непідпорядкованих Раді суб'єктів із закликом до певних дій та ініціатив.
1.4. Заяви – рішення Ради, що містить у собі виявлення позиції Ради з певних питань.
1.5. Процедурне рішення – рішення, прийняте Радою з процедурних питань.
2. Рішення Ради приймається на її пленарному засіданні. При встановленні результатів голосування до загального складу Ради включається міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні Ради, і враховується його голос.
3. Рішення Ради протягом 5-ти робочих днів з часу його прийняття підписує міський голова або воно може бути зупинено і подано на повторний розгляд Ради з обгрунтуванням зауважень не пізніше ніж у двотижневий термін після внесення таких зауважень.
4. Рада зобов'язана у двотижневий термін після внесення зауважень міського голови або на наступному пленарному засіданні повторно розглянути зупинене міським головою рішення.
Якщо Рада відхилила зауваження міського голови і підтвердила попереднє рішення двома третинами голосів від загального складу Ради, воно набирає чинності, реєструється та оприлюднюється у порядку встановленому цим регламентом.
5. Якщо міський голова у 5-денний термін або до наступного пленарного засідання не зупинив та не підписав прийняте Радою рішення, воно набирає чинності, реєструється та оприлюднюється у порядку встановленому цим регламентом.
6. Міський голова не може закрити сесію, поки не підписані прийняті Радою рішення.
Стаття 59. Рішення Ради з процедурних питань.
1. Рада може прийняти рішення з процедурних питань (надалі – процедурне рішення), зазначених у цьому Регламенті, без підготовки у постійних комісіях та включення до порядку денного і таке, що не потребує окремого документарного оформлення.
2. Процедурне рішення приймається відразу після обговорення не менше 1/3 депутатів від загального складу Ради і заноситься до протоколу пленарного засідання Ради.
3. Процедурними вважаються також питання щодо визначення способу розгляду питань на засіданні Ради, зокрема:
3.1. Про перерву у засіданні, перенесення чи закриття засідання.
3.2. Про проведення додаткової реєстрації.
3.3. Про встановлення часових обмежень для виступів і дискусії у цілому.
3.4. Про надання додаткового часу для виступу.
3.5. Про зміну черговості виступів.
3.6. Про надання слова запрошеним на засідання.
3.7. Про передачу питання на розгляд відповідної комісії Ради.
3.8. Про терміновість питань порядку денного.
3.9. Про визначення способу проведення голосування.
3.10. Про форму бюлетеня для таємного голосування.
3.11. Про перерахунок голосів.
3.12. Про взяття інформації до відома.
3.13. Про встановлення терміну відповіді на депутатський запит.
4. При виникненні сумніву, чи запропоноване до розгляду питання є процедурним, Рада приймає про це процедурне рішення.
Стаття 60. Набрання чинності рішень Ради.
1. Рішення Ради нормативно-правового характеру та інші акти набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо Радою не встановлено інший термін введення цих рішень у дію. Рішення Ради нормативно-правового характеру оприлюднюються не пізніше як у 20-денний термін після їх прийняття на офіційному сайті Ради або в інший визначений спосіб.
2. Контроль за виконанням рішень Ради та персональну відповідальність несе секретар Ради.
Стаття 61. Порядок прийняття Радою рішень.
1. Рішення Ради приймається відкритим голосуванням більшістю голосів від загального складу Ради за винятком випадків, зазначених у цьому Регламенті.
2. За пропозицією головуючого проект рішення ради приймається за основу у разі, коли рада підтримує основні принципи, положення, критерії та структуру проекту, однак має до нього пропозиції і зауваження.
Після розгляду пропозицій і зауважень проект рішення приймається в цілому або вважається відхиленим, якщо в цілому проект рішення не отримав необхідної більшості голосів на підтримку.
3. Будь-який проект рішення або пропозиція, які не отримали необхідної більшості голосів на підтримку, вважаються відхиленими. Таке відхилення проекту рішення заноситься до протоколу пленарного засідання як рішення Ради. Відхилений проект рішення не може повторно розглядатись на даній сесії, за винятком випадків коли рішення про повторний розгляд цього проекту підтримано двома третинами голосів депутатів від загального складу Ради.
4. Депутат, що був відсутній під час голосування, не може подати свій голос після завершення голосування.
5. Прийняття рішень з процедурних та організаційних питань роботи Ради, спрямованих на одноразове відхилення закріплених у цьому Регламенті положень, здійснюється двома третинами голосів депутатів від загального складу Ради.
6. Рішення Ради з будь-якого питання приймається після його обговорення. Рішення Ради може прийматися без обговорення на пленарному засіданні, якщо жоден з депутатів не заперечує на пленарному засіданні проти цього.
7. Рада також може прийняти рішення про перенесення розгляду проекту рішення на наступне пленарне засідання з необхідним доопрацюванням.
Стаття 62. Відкритість голосувань.
1.Відкрите голосування з процедурних питань проводиться шляхом підняття рук за кожну альтернативу.Члени лічильної комісії проводять підрахунок гоголова лічильної комісії повідомляє результат голосування за кожну альтернативу.
2.Відкрите поіменне голосування проводиться через зачитування головою лічильної комісії списку депутатів; кожен депутат при зачитуванні його прізвища оголошує своє рішення з варіантів ,що ставляться на голосування.Члени лічильної комісії проводять підрахунок голосів, голова лічильної комісії повідомляє результат голосування за кожен варіант. Результати поіменного голосування підлягають обов»яковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації». На офіційному веб-сайті ради розміщуються в день голосування і зберігаються протягом необмеженого строку всі результати поіменних голосувань. Результати поіменного голосування є невід»ємною частиною протоколу сесії Ради.
Стаття 63. Таємне голосування.
1. Таємне голосування проводиться бюлетенями за процедурним рішенням Ради та у випадках, передбачених цим Регламентом та чинним законодавством України. При цьому депутат, що бере участь у голосуванні, відзначає у виданому йому бюлетені вибрані ним варіанти з тих, що ставляться на голосування.
2. Лічильна комісія встановлює і доводить до відома депутатів:
2.1. Час і місце проведення голосування.
2.2. Порядок заповнення бюлетеня.
2.3. Критерії визнання бюлетеня недійсним.
2.4. Порядок організації голосування.
3. Бюлетені для таємного голосування з питань, що поставлені на голосування, виготовляє секретаріат Ради за формою, підготовленою редакційною комісією і затвердженою процедурним рішенням Ради.
4. Перед початком таємного голосування лічильна комісія:
4.1. Отримує від секретаря Ради складений за абеткою список всіх депутатів Ради та бюлетені для таємного голосування.
4.2. Опломбовує скриньку для таємного голосування і забезпечує всі умови для повного дотримання таємниці голосування.
5. На підставі посвідчення депутата Ради члени лічильної комісії видають кожному депутатові один бюлетень, за отримання якого депутат розписується. Депутат заповнює бюлетень в окремо відведеному приміщенні чи частині приміщення; умови голосування повинні забезпечувати закритість процесу заповнення бюлетеня. Заповнені бюлетені опускаються у скриньку для таємного голосування.
6. Після закінчення голосування лічильна комісія відкриває скриньку для таємного голосування і здійснює підрахунок голосів.
7. Про результати таємного голосування лічильна комісія складає протокол, який підписують всі члени лічильної комісії. Голова комісії оголошує результати голосування. Протокол лічильної комісії затверджує Рада.
Стаття 64. Рішення персонального характеру.
1. Обрання, призначення на посаду та звільнення з посади, прийняття рішення щодо дострокового припинення повноважень міського голови, а також затвердження персонального складу колегіальних органів або внесення змін до їх складу здійснюються у випадках, передбачених Законом України “Про місцеве самоврядування в Україні“, таємним голосуванням.
2. Рада двома третинами голосів від загального складу Ради може прийняти й інше рішення про вид голосування.
Стаття 65. Спеціальні процедури обрання секретаря Ради.
1. Рада таємним голосуванням бюлетенями обирає на термін її повноважень секретаря Ради з числа депутатів Ради. Кандидатуру секретаря пропонує Раді міський голова.
2. Представлена кандидатура обговорюється на засіданні Ради. Якщо пропонується кілька кандидатур, то за процедурним рішенням Ради вони обговорюються на пленарному засіданні.
3. З ініціативи не менш як третини від загального складу Ради може проводитися голосування про звільнення з посади секретаря Ради. Рішення приймається таємним голосуванням бюлетенями. Якщо рішення про звільнення з посади секретаря Ради не прийняте, наступний раз воно може розглядатися не раніше наступної сесії.
Стаття 66. Спеціальні процедури обрання голів постійних комісій.
1. Кандидатури для обрання голів постійних комісій Ради висуває міський голова за погодженням з фракціями пропорційно їх представництву та з врахуванням згоди кандидатів.
2. Обрання голів постійних комісій Ради здійснюється за списком у цілому.
3. Список для обрання голів постійних комісій Ради за проектом рішення повинен містити:
3.1. Назви всіх постійних комісій.
3.2. Прізвища, імена та по батькові відповідних кандидатів.
3.3. Дані про їх партійну належність.
3.4. Назви фракцій, які висунули відповідних кандидатів.
4. Кожному кандидату на посаду голови постійної комісії може за бажанням надаватись слово для виступу та відповідей на запитання.
5. У разі вибуття голови постійної комісії міський голова за поданням фракції, від якої висувався цей голова комісії, пропонує кандидатуру на цю посаду.
Стаття 67. Спеціальні процедури відкликання голів постійних комісій.
1. Голова постійної комісії може бути у будь-який час відкликаний Радою.
2. Вмотивовані пропозиції про відкликання голови постійної комісії Ради подають:
2.1. Міський голова.
2.2. Секретар Ради.
2.3. Відповідна постійна комісія Ради згідно з рішенням, прийнятим на її засіданні (без врахування голосу самого голови постійної комісії).
2.4. Не менш як третина депутатів Ради від загального складу Ради.
2.5. Депутатська фракція, яка висунула голову постійної комісії.
3. Якщо питання про відкликання порушено за рішенням постійної комісії, Рада заслуховує доповідь з цього питання одного з членів комісії, визначеного нею. Голова постійної комісії доповідає про свою діяльність на цій посаді та організацію і стан справ з питань, віднесених до його компетенції. Рішення Ради про відкликання голови постійної комісії повинно містити відомості про причини відкликання.
Стаття 68. Спеціальні процедури затвердження членів виконавчого комітету.
1. Кандидатури членів виконавчого комітету та заступників міського голови подає на розгляд Ради міський голова.
2. Перед розглядом Радою кандидатур заступника міського голови та членів виконавчого комітету, вони обговорюються у постійних комісіях і депутатських фракціях (групах), які готують щодо кандидатур мотивовані висновки і при необхідності роблять доповіді на пленарних засіданнях.
3. Претендент на посаду заступника міського голови виступають на пленарному засіданні, відповідають на запитання та обговорюються на пленарному засіданні.
5. В обговоренні кандидатур на посаду заступника міського голови, членів виконавчого комітету можуть брати участь тільки депутати Ради.
6. Рада приймає рішення про голосування щодо кожної кандидатури окремо чи списком.
7. Якщо запропонована міським головою кандидатура не дістала підтримки необхідної більшості депутатів Ради, міський голова представляє Раді кандидатуру, щодо якої проводиться нове голосування.
8. Питання про звільнення з займаних посад заступника міського голови, керівників утворених Радою органів підлягає розгляду і обговоренню не раніше як через тиждень і не пізніше як через два тижні з часу включення до порядку денного. Під час розгляду цього питання заступнику міського голови і керівникам вказаних органів повинно бути надане слово для виступу.
Стаття 69 . Проект міського бюджету м.Буська.
1. Підготовка проекту міського бюджету мБуська є обов'язком виконавчого комітету Ради, що здійснюється ним у співпраці з постійними комісіями Ради.
2. Після затвердження звіту про виконання міського бюджету мБуська за попередній рік на основі інформації про виконання поточного міського бюджету м. Буська та прогнозів про соціально-економічний розвиток Рада приймає рішення про основні напрямки бюджетної політики на наступний рік. Проект рішення подає на засідання Ради міський голова за погодженням з профільною постійною комісією з врахуванням пропозицій інших постійних комісій Ради.
3. Проект міського бюджету м. Буськаа має бути розроблений на основі рішення про основні напрямки бюджетної політики на наступний рік, відхилення від неї повинні бути зазначені окремо і грунтовно вмотивовані.
4. Проект міського бюджету м. Буська повинен бути розданий депутатам не пізніше як за тижденьі до визначеного терміну закінчення розгляду цього проекту у постійних комісіях. Засідання постійних комісій відбуваються за участю представника відділу бухгалтерського обліку та звітності
Постійні комісії передають свої вмотивовані поправки до проекту міського бюджету м. БУська у профільну постійну комісію.
5. Поправки можуть бути лише такого змісту:
5.1. Скоротити статтю видатків (доходів).
5.2. Виключити статтю видатків (доходів).
5.3. Збільшити статтю видатків (доходів);
5.4. Додати нову статтю видатків (доходів).
6. Якщо постійна комісія або депутат Ради подають пропозицію про збільшення видатків або скорочення доходів, вони зобов'язані запропонувати на ту ж саму суму відповідно збільшення доходів за рахунок інших джерел або скорочення видатків на іншу статтю. Постійні комісії і депутати Ради подають до кожної поправки письмове обгрунтування. У разі недотримання цих вимог поправка не приймається до розгляду.
7. Протягом не більше тижня на засіданнях профільної постійної комісії розглядаються поправки, що надійшли у визначений термін. Про час цих засідань офіційно повідомляються інші постійні комісії.
8. Відділ бухгалтерського обліку та звітності міської ради готує доповідь про міський бюджет м. Буська, а профільна постійна комісія готує співдоповідь про підтримані поправки і перелік відхилених поправок, врахування у проекті міського бюджету м.Буська висновків і пропозицій постійних комісій. Якщо проект такого доручення не підтримується, Рада приймає рішення або про повернення проекту доручення на доопрацювання у постійні комісії, або про розгляд на пленарному засіданні всіх поправок, що надійшли до профілюючої постійної комісії з дотриманням вимог, зазначених у цій статті.
9. Виконавчий комітет Ради протягом двох тижнів доопрацьовує проект міського бюджету м.Буська відповідно до доручення Ради і подає доопрацьований проект Раді на затвердження.
Стаття 70. Розгляд і прийняття Радою регуляторних актів у сфері господарської діяльності.
1. Порядок розгляду і прийняття Радою регуляторних актів у сфері господарської діяльності регламентується Законом України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" та цим Регламентом.
2. При розгляді і прийнятті регуляторних актів у сфері господарської діяльності Рада виходить з необхідності вдосконалення правового регулювання господарських відносин, а також відносин між регуляторним органом влади та суб'єктами господарювання, недопущення прийняття економічно недоцільних та неефективних регуляторних актів, зменшення втручання у діяльність суб'єктів господарювання та усунення перешкод для розвитку господарської діяльності, що проводиться у межах, у порядку та у спосіб, встановлених Конституцією України та законами України.
3. Кожен проект регуляторного акта у сфері господарської діяльності, внесений на розгляд Ради, подається до відповідальної постійної комісії для вивчення та надання висновків про відповідність проекту регуляторного акта положенням Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності", зокрема принципам державної регуляторної політики (ст. 4) і вимогам до підготовки аналізу регуляторного впливу (ст. 8). Відповідальна постійна комісія Ради забезпечує підготовку експертного висновку щодо регуляторного впливу внесеного проекту регуляторного акта, у випадках зазначених у цій статті.
Надання відповідальною постійною комісією негативного експертного висновку не позбавляє ініціатора проекту регуляторного акта від необхідності винесення проекту на розгляд Ради разом з доданим до нього негативним експертним висновком.
4. У разі внесення на розгляд Ради проекту регуляторного акта без аналізу регуляторного впливу відповідальна постійна комісія приймає рішення про направлення проекту регуляторного акта на доопрацювання органу чи особі, які внесли проект.
За можливим поданням депутата, постійної комісії Ради відповідальна постійна комісія може прийняти рішення про забезпечення у порядку, передбаченому пунктом 3 цієї статті, підготовки експертного висновку щодо регуляторного впливу проекту регуляторного акта, внесеного депутатом чи відповідною постійною комісією. У цьому разі аналіз регуляторного впливу не готується.
5. На підставі аналізу регуляторного впливу, яким супроводжувався проект регуляторного акта при його внесенні на розгляд Ради, або експертного висновку щодо регуляторного впливу цього проекту відповідальна постійна комісія у тижневий строк готує свої висновки про відповідність проекту регуляторного акта вимогам, зазначеним у пункті 3 цієї статті.
6. Висновки відповідальної постійної комісії передаються для вивчення постійній комісії Ради, до сфери відання якої належить супроводження розгляду проекту регуляторного акта у Раді (профільній постійній комісії), за винятком випадків, коли відповідальна постійна комісія є профільною постійною комісією.
При представленні на пленарному засіданні Ради проекту регуляторного акта голова відповідальної постійної комісії доповідає висновки цієї постійної комісії про відповідність проекту регуляторного акта вимогам, викладеним у пункті 3 цієї статті.
7. Регуляторний акт не може бути прийнятий або схвалений Радою, якщо відсутній аналіз регуляторного впливу та (або) якщо проект регуляторного акта не був оприлюднений.
8. Планування діяльності Ради з підготовки проектів регуляторних актів здійснюється у рамках підготовки та затвердження її планів роботи, а також підготовка проектів регуляторних актів Ради може бути передбачена у плані діяльності, що затверджується розпорядженням міського голови. План діяльності Ради з підготовки проектів регуляторних актів та зміни до нього оприлюднюється на офіційному веб-сайті Ради.
Стаття 71. Дотримання дисципліни та норм етики депутатами на пленарному засіданні.
1. На засіданні Ради промовець не повинен вживати образливі висловлювання, непристойні і лайливі слова, закликати до незаконних і насильницьких дій. Головуючий на засіданні має право попередити промовця про неприпустимість таких висловлювань і закликів або припинити його виступ, а у разі повторного порушення – позбавити його права виступу на даному засіданні.
2. Якщо головуючий на засіданні звертається до промовця, останній повинен негайно зупинити свій виступ, в іншому випадку головуючий на засіданні позбавляє його слова.
3. Якщо промовець виступає без дозволу головуючого на засіданні може припинити його виступ.
4. Якщо промовець перевищує час, відведений для виступу, або висловлюється не з обговорюваного питання, або виступає не з тих підстав, з яких йому надано слово, головуючий на засіданні після двох попереджень позбавляє його слова. Частина виступу промовця, виголошена після позбавлення його слова, не включається до запису та протоколу засідання.
5. Якщо депутат вважає, що промовець або головуючий на засіданні неправильно тлумачать його слова або дії, він може у письмовій формі звернутися до головуючого на засіданні з проханням надати йому слово для пояснень чи зауважень. За таким зверненням головуючий на засіданні надає депутату слово відразу або у кінці обговорення, але до голосування; в останньому випадку головуючий на засіданні відразу повідомляє депутатів про надходження такого звернення від депутата і про час, коли йому буде надано слово.
6. Якщо подібна інформація, на думку депутата, є у поширених через секретаря Ради інформаційних матеріалах, то головуючий на засіданні надає депутату слово на початку або у кінці засідання за його письмовим зверненням.
Стаття 72. Дотримання дисципліни та норм етики присутніми на пленарному засіданні Ради.
1. Під час засідання Ради особи, присутні на пленарному засіданні, не повинні заважати промовцям і слухачам діями, які перешкоджають викладенню або сприйманню виступу (вигуками, оплесками, вставанням тощо).
2. Якщо присутня на пленарному засіданні особа своєю поведінкою заважає проведенню засідання Ради, головуючий на засіданні попереджає її персонально і закликає до порядку. Після повторного попередження процедурним рішенням Рада може запропонувати цій особі залишити зал до кінця засідання. Якщо особа відмовляється залишити зал, головуючий на засіданні припиняє засідання до виконання цією особою вимоги головуючого.
Стаття 73. Грубе порушення дисципліни та проведення засідань Ради.
1. У разі грубого порушення дисципліни або перешкод у проведенні засідання головуючий на засіданні може оголосити перерву або закрити засідання.
2. У разі оголошення перерви або закриття засідання у зв'язку з обставинами, зазначеними у пункті 1 цієї статті, Рада збирається у наступний за розкладом пленарних засідань день, якщо інший термін не буде оголошений головуючим.
Стаття 74. Зауваження та запитання щодо організації розгляду питань
1. При переході до чергового питання порядку денного або наприкінці засідання депутат має право звернутися до головуючого на засіданні із зауваженнями і запитаннями щодо організації розгляду питань і ведення засідання, отримати відповідь на свої запитання і дати їм оцінку.
2. У разі порушення головуючим на засіданні цього Регламенту Рада після скороченого обговорення може двома третинами голосів від загального складу Ради прийняти рішення про заміну головуючого на засіданні.
Стаття 75. Поважні причини відсутності депутата на пленарних засіданнях.
1. Відсутність депутата на засіданнях Ради та її органів, до яких його обрано, допускається лише з поважних причин.
2. Підставою для відсутності депутата на засіданнях Ради чи її органів, які проводяться згідно з розкладом засідань, є виконання депутатом у цей же час доручень Ради або її органів, якщо про такі доручення ними було прийнято відповідні рішення.
3. За звичайних умов поважною причиною для відсутності депутата є його відпустка, відрядження за місцем основної роботи, тимчасове звільнення від роботи у зв'язку з хворобою, доглядом за дитиною та іншими обставинами.
Стаття 76. Протокол пленарного засідання Ради.
1. Пленарні засідання Ради протоколює секретар Ради. У протоколі фіксуються:
1.1. День, місце, час початку і закінчення засідання Ради, тривалість перерв.
1.2. Прізвище та ім'я головуючого на засіданні Ради; список присутніх на пленарному засіданні сесії Ради депутатів, який оформляється як додаток до протоколу.
1.3. Прізвища та імена присутніх на засіданні Ради запрошених осіб і членів територіальної громади м. Буська , зокрема у разі надання слова.
1.4. Питання порядку денного, винесені на розгляд, а також всі внесені пропозиції та зауваження.
1.5. Зміни та доповнення до проектів рішень Ради, які враховуються при голосуванні.
1.6. Результати виборів посадових осіб Ради.
1.7. Заяви, щодо яких прозвучали вимоги про занесення їх до протоколу (як додатки до протоколу).
1.8. Рішення щодо дисциплінарного впливу та прізвища тих, до кого вони були вжиті.
1.9. Копії запитів депутатів Ради (як додатки до протоколу).
1.10. Повідомлення (як додатки до протоколу).
1.11. Результати голосування з прийнятих рішень Ради, у тому числі поіменних голосувань.
1.12. Протокол сесії підписує міський голова та секретар ради . Крім того, друкована копія результатів поіменного голосування, якщо таке відбувалось на пленарному засіданні Ради, додається до протоколу Ради.
РОЗДІЛ ІV. ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ
1. Регламент Ради затверджується на пленарному засіданні Ради не менше 2/3 голосів від загального складу депутатів Ради.
2. Зміни та доповнення до цього Регламенту Ради розглядаються на пленарному засіданні Ради у порядку, передбаченому цим Регламентом. Рішення Ради про внесення змін та доповнень до Регламенту Ради приймається не менше 2/3 голосів від загального складу депутатів Ради.
Секретар ради Л.Рудіон
Додаток
до рішення «Про Регламент
Буської міської ради сьомого
скликання» від 23.12.2015р.№2
зі змінами згідно рішення
від 20.04.2016 р. №65
РЕГЛАМЕНТ
БУСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ
Розділ І. Загальні положення .
Стаття 1.Буська міська рада - представницький орган місцевого самоврядування
1. Буська міська рада (надалі – Рада) – представницький орган місцевого самоврядування, який наділений правом представляти інтереси територіальної громади і приймати від її імені рішення та здійснює в її інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, Законами України “Про місцеве самоврядування в Україні“, “Про статус депутатів місцевих рад“, Європейською хартією місцевого самоврядування, іншими нормативно-правовими актами та цим Регламентом.
2. Регламент Ради (надалі – Регламент) встановлює порядок скликання сесій Ради, підготовки і розгляду нею питань, прийняття рішень Ради та з інших процедурних питань; порядок роботи сесії Ради; порядок проведення пленарних засідань Ради; порядок затвердження структури виконавчих та інших органів Ради; порядок утворення і затвердження персонального складу виконавчого комітету, затвердження посадових осіб Ради; порядок формування та організації роботи постійних комісій, тимчасових контрольних комісій та інших органів Ради; порядок участі депутатських фракцій і груп у роботі та інші процедури, які випливають з повноважень Ради, встановлених Конституцією України і законами України.
Стаття 2. Місце проведення та мова ведення засідань Ради
1. Рада проводить засідання у сесійній залі (м.Буськ пл..900-річчя Буська, 1).
2. Засідання Ради можуть також проводитися в іншому місці, визначеному міським головою або секретарем Ради за рішенням Ради, прийнятим на її засіданні більшістю депутатів від загального складу Ради у встановленому цим Регламентом порядку.
3. Засідання Ради ведуться українською мовою.
Стаття 3. Відкритість і гласність роботи Ради
1. Пленарні засідання Ради, засідання постійних комісій, а також тимчасових контрольних та інших комісій Ради є відкритими і гласними, крім випадків, встановлених законами України та цим Регламентом.
2. Відкритість засідань Ради забезпечується шляхом вільного доступу представників засобів масової інформації, а також присутності запрошених осіб, почесних гостей і членів територіальної громади м. Буська у встановленому цим Регламентом порядку.
3. Гласність засідань Ради забезпечується шляхом проведення у залі засідань фото- і кінозйомки, відео-, звукозапису із застосуванням відповідних технічних засобів, а також транслюванням засідань по радіо, у мережі Інтернет, через гучномовці за межі будинку Ради, офіційного оприлюднення рішень Ради шляхом обов’язкового розміщення на офіційному стенді веб-сайті Ради. Порядок офіційного оприлюднення рішень Ради може встановлюватися окремим положенням, прийнятим Радою у порядку, встановленому цим Регламентом.
4. На пленарне засідання Ради можуть бути запрошені особи та почесні гості, а також члени територіальної громади м. Буська . Заява для оформлення дозволу на присутність члена територіальної громади міста подається до секретаря Ради не пізніш як за день до пленарного засідання за винятком пункту 7 цієї статті.
3. Кожний депутат у Раді та її органах, до складу яких він входить, має один голос. Депутат Ради, який не входить до складу певного органу Ради, може брати участь у його роботі з правом дорадчого голосу.
4. Депутат Ради має право:
4.1. Обирати і бути обраним до органів Ради.
4.2. Офіційно представляти виборців у Раді та її органах.
4.3. Пропонувати питання для розгляду їх Радою та її органами.
4.4. Вносити пропозиції і зауваження до порядку денного пленарних засідань Ради та її органів, порядку розгляду обговорюваних питань та їх суті.
4.5. Вносити на розгляд Ради та її органів пропозиції з питань, пов'язаних з його депутатською діяльністю.
4.6. Вносити на розгляд Ради та її органів проекти рішень з питань, що належать до їх компетенції, поправки до них.
4.7. Висловлюватися щодо персонального складу утворюваних Радою органів і кандидатур посадових осіб, які обираються, призначаються або затверджуються Радою.
4.8. Порушувати питання про недовіру міському голові, розпуск органів, утворених Радою, та звільнення посадових осіб виконавчих органів Ради.
4.9. Брати участь у дебатах, звертатися із запитами, ставити запитання доповідачам, співдоповідачам, головуючому на пленарному засіданні Ради.
4.10. Вносити пропозиції про заслуховування на пленарному засіданні Ради звіту чи інформації будь-якого органу або посадової особи, підзвітних чи підконтрольних Раді, а також з питань, що віднесені до компетенції Ради, інших органів і посадових осіб, які діють на її території.
4.11. Порушувати у Раді та її органах питання про необхідність перевірки роботи підзвітних та підконтрольних Раді органів, підприємств, установ, організацій.
4.12. Виступати з обгрунтуванням своїх пропозицій та з мотивів голосування, давати довідки.
4.13. Ознайомлюватися з текстами виступів у протоколах засідань Ради та її органів.
4.14. Оголошувати на засіданнях Ради та її органів тексти звернень, заяв, пропозицій громадян або їх об'єднань, якщо вони мають суспільне значення.
4.15. Об'єднуватися з іншими депутатами Ради у депутатські групи, фракції, які діють відповідно до цього Регламенту.
5. Депутат Ради може передати головуючому тексти свого невиголошеного виступу, пропозицій і зауважень з обговорюваного питання для включення до протоколу засідання Ради або її органу, в якому він бере участь.
6. Сесійні та позасесійні форми роботи депутата у Раді та її органах визначаються чинним законодавством України.
Стаття 8. Обов'язки депутата у Раді та її органах
1. Депутат Ради зобов'язаний:
1.1. Дотримуватися Конституції та законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, цього Регламенту Ради та інших нормативно-правових актів, що визначають порядок діяльності Ради та її органів.
1.2. Брати участь у роботі Ради, постійних комісій та інших її органів, до складу яких він входить, всебічно сприяти виконанню їх рішень.
1.3. Виконувати протокольні доручення Ради, її органів, міського голови; інформувати їх про виконання доручень.
2. Депутат Ради також повинен неухильно виконувати обов'язки депутата у порядку, встановленому чинним законодавством України.
Стаття 9. Помічники-консультанти депутата Ради
1. Депутат Ради може мати до п'яти помічників-консультантів, які працюють на громадських засадах.
2. Персональний підбір кандидатур на посади помічників-консультантів депутата Ради, організацію їх роботи та розподіл обов'язків між ними здійснює особисто депутат Ради, який несе відповідальність щодо правомірності своїх рішень.
3. Умови діяльності та кількість помічників-консультантів депутата Ради визначаються Положенням про помічника-консультанта депутата Ради, яке затверджується Радою.
Стаття 10. Депутатський запит, запитання і звернення.
1. Депутатський запит - це підтримана радою вимога депутата місцевої ради до посадових осіб ради і її органів, міського голови, керівників підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, які розташовані або зареєстровані на відповідній території.
2. Депутатське запитання - це засіб одержання депутатом місцевої ради інформації або роз'яснення з тієї чи іншої проблеми.
Відповідь на запитання може бути оголошено на сесії ради або дано депутату місцевої ради в індивідуальному порядку. Запитання не включається до порядку денного сесії, не обговорюється і рішення по ньому не приймається.
3. Депутатський запит може бути внесений депутатом ради або групою депутатів попередньо або на пленарному засіданні ради у письмовій чи усній формі. Запит підлягає включенню до порядку денного пленарного засідання ради.
4. Депутатський запит обговорюється у разі необхідності на пленарному засіданні місцевої ради.
5. Рада може зобов'язати відповідний орган подати у встановлений нею строк звіт про виконання рішення по запиту депутата ради.
6. Орган або посадова особа, до яких звернуто депутатський запит, зобов'язані у встановлений радою строк дати офіційну письмову відповідь на нього раді і депутату ради. Якщо запит з об'єктивних причин не може бути розглянуто у встановлений радою строк, то орган або посадова особа зобов'язані письмово повідомити раді та депутатові місцевої ради, який вніс запит, і запропонувати інший строк, який не повинен перевищувати один місяць з дня одержання запиту. Відповідь на запит у разі необхідності розглядається на пленарному засіданні ради.
7. Депутат ради має право дати оцінку відповіді на свій депутатський запит. За результатами відповіді на депутатський запит може бути проведено обговорення, якщо на цьому наполягає не менше 1/4 присутніх на засіданні депутатів ради.
8. Посадових осіб, до яких звернуто запит, своєчасно інформують про дату та час обговорення відповіді на запит радою. Вони або уповноважені ними особи мають право бути присутні на цьому засіданні ради.
9. За результатами розгляду відповіді на депутатський запит рада приймає відповідне рішення.
10. Пропозиції і зауваження, висловлені депутатами ради на сесіях ради або передані в письмовій формі головуючому на її пленарних засіданнях, розглядаються радою або за її дорученням постійними комісіями ради чи надсилаються на розгляд підзвітним і підконтрольним органам та посадовим особам місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, керівникам відповідних підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, які зобов'язані розглянути ці пропозиції і зауваження у строки, встановлені радою, і про результати розгляду повідомити безпосередньо депутатів місцевої ради, які внесли пропозиції чи висловили зауваження, а також відповідну раду.
11. Рада та її виконавчі органи забезпечують виконання пропозицій і зауважень депутатів місцевої ради, схвалених радою, інформують депутатів про реалізацію пропозицій і зауважень, внесених ними на сесіях рад.
Стаття 11. Депутатські групи
1. Для спільної роботи по здійсненню депутатських повноважень у виборчих округах депутати можуть на основі їх взаємної згоди об'єднуватися в депутатські групи.
2. Депутати ради об'єднуються в депутатські групи за єдністю території їх виборчих округів, спільністю проблем, які вони вирішують, або іншими ознаками.
3. Повноваження депутатських груп є похідними від повноважень депутата ради, передбачених Законом « Про статус депутатів місцевих рад».
4. Членство депутата місцевої ради в депутатській групі не звільняє його від персональної відповідальності за здійснення своїх депутатських повноважень у виборчому окрузі.
5. Депутатська група може бути утворена в будь-який час протягом строку повноважень ради даного скликання за рішенням зборів депутатів місцевої ради, які виявили бажання увійти до її складу.
6. Депутатська група в міській раді складається не менш як із п'яти депутатів.
7. Депутати місцевої ради, які входять до складу депутатської групи, обирають особу, яка очолює депутатську групу.
8.. Депутатська група реєструється відповідною радою за поданням особи, яка очолює депутатську групу, до якого додається підписане депутатами цієї групи письмове повідомлення про сформування депутатської групи із зазначенням її назви, персонального складу та партійної належності членів групи та депутатів, які уповноважені представляти групу.
9.. Депутатські групи можуть утворюватися на визначений ними період, але не більше ніж на строк повноважень відповідних рад.
10.. Діяльність депутатської групи припиняється:
1) у разі вибуття окремих депутатів місцевої ради, внаслідок чого її чисельність стає меншою, ніж встановлено частиною шостою цієї статті;
2) у разі прийняття депутатами місцевої ради, які входять до її складу, рішення про розпуск депутатської групи;
3) після закінчення строку, на який депутати місцевої ради об'єдналися в депутатську групу, або строку повноважень ради.
10. Рада сприяє діяльності зареєстрованих нею депутатських груп, координує їх роботу і може заслуховувати повідомлення про їх діяльність.
Стаття 12. Депутатські фракції
1. Депутатські фракції формуються на основі єдності поглядів або партійного членства депутатів.
2. Політична партія має право формувати у Раді лише одну депутатську фракцію.
3. Мінімальна кількість депутатів для формування депутатської фракції повинна становити не менше трьох депутатів Ради.
4. Депутат Ради може входити до складу лише однієї депутатської фракції. Діяльність фракцій визначається чинним законодавством України. Депутатські фракції можуть об’єднуватись у міжфракційні об’єднання.
5. Депутатські фракції мають право:
5.1. На пропорційне представництво у постійних та тимчасових комісіях ради.
5.2. Попередньо обговорювати кандидатури посадових осіб, яких обирає, призначає чи затверджує Рада; давати відповідні висновки з цих питань; ставити питання про порушення дисциплінарного провадження щодо посадових осіб місцевого самоврядування, призначення службового розслідування у певних ситуаціях чи проблемах.
5.3. На гарантований виступ свого представника на пленарному засіданні Ради з кожного питання порядку денного.
5.4. Об'єднувати зусилля з іншими групами, фракціями для створення більшості у Раді чи опозиції.
5.5. Здійснювати інші права, передбачені законами України та цим Регламентом.
6. Забезпечення організації діяльності депутатських фракцій відповідно до чинного законодавства України покладається на міського голову. Міський голова забезпечує депутатські фракції приміщеннями за місцем проведення засідань Ради, необхідним обладнанням, організаційно-технічними засобами тощо для здійснення ними передбачених законами України та цим Регламентом функцій
7. За зверненням уповноваженого представника депутатської фракції секретар Ради поширює серед депутатів підготовлені нею матеріали як офіційні від депутатської фракції.
Стаття 13. Порядок реєстрації та припинення діяльності депутатських фракцій та груп.
1. Кожна депутатська фракція або група реєструється Радою. Умовою реєстрації є надходження до секретаря Ради підписаного особисто кожним депутатом, який увійшов до складу депутатської фракції (групи), письмового повідомлення про сформування депутатської фракції (групи). У письмовому повідомленні зазначаються назва депутатської фракції (групи), її персональний склад та партійна належність членів депутатської фракції (групи), а також прізвища голови депутатської фракції (групи) та її членів. Повна та скорочена назва депутатської фракції має збігатися з назвою відповідної політичної партії.
2. Після відповідного оформлення матеріалів про утворення депутатської фракції (групи) головуючий на пленарному засіданні інформує депутатів про реєстрацію такої депутатської фракції (групи), її кількісний склад, голову депутатської фракції (групи) та її членів. У такому ж порядку повідомляється про зміни у складі депутатської фракції (групи).
3. Про виключення депутата з депутатської фракції або групи інформує Раду голова депутатської фракції або групи.
4. Про припинення діяльності депутатської фракції (групи), склад якої стає меншим від необхідної мінімальної кількості депутатів, визначеної відповідно до цього Регламенту, оголошує секретар Ради на наступному пленарному засіданні Ради після настання такого факту.
Стаття 14. Посадові особи Ради.
1. Посадова особа Ради – це особа, яка працює у Раді та її органах, має відповідні посадові повноваження щодо здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і отримує заробітну плату за рахунок міського бюджету м. Буська.
2. Посадами у Раді, якщо інше не встановлено чинним законодавством України, вважаються:
2.1. Виборні посади, на які особи обираються територіальною громадою м.Буська.
2.2. Виборні посади, на які осіб обирає або затверджує Рада.
2.3. Посади, на які осіб призначає міський голова на конкурсній основі чи за іншою процедурою, передбаченою законодавством України.
Стаття 15. Міський голова
1. Міський голова є головною посадовою особою територіальної громади м. Буська.
2. Міський голова обирається територіальною громадою м. Буська у порядку, визначеному законом, і здійснює свої повноваження на постійній основі.
3. Міський голова очолює виконавчий комітет Ради, головує на засіданнях Ради.
4. Повноваження міського голови починаються з часу оголошення міською виборчою комісією на пленарному засіданні Ради рішення про його обрання і закінчуються зі вступом на цю посаду іншої обраної відповідно до закону України особи, крім випадків дострокового припинення його повноважень.
5. При здійсненні наданих повноважень міський голова є підзвітним, підконтрольним і відповідальним перед територіальною громадою м. Буська, відповідальним – перед Радою.
6. За рішенням Ради міський голова зобов'язаний прозвітувати перед Радою про роботу виконавчих органів Ради у визначений Радою термін.
7. Міський голова у межах своїх повноважень видає розпорядження а також у терміни, передбачені чинним законодавством України, підписує рішення Ради та її виконавчого комітету.
8. Повноваження міського голови достроково припиняються у випадках і порядку, передбачених чинним законодавством України.
Стаття 16. Секретар Ради
1. Секретар Ради є посадовою особою Ради і здійснює свої повноваження відповідно до чинного законодавства України та цього Регламенту.
2. Секретаря Ради обирає Рада з числа її депутатів на термін повноважень Ради за пропозицією міського голови. Пропозиція щодо кандидатури секретаря Ради може вноситися на розгляд Ради не менш як половиною депутатів від загального складу Ради у разі, якщо:
2.1. На день проведення першої сесії Ради, обраної на чергових виборах, не завершені вибори міського голови.
2.2. Рада не підтримала кандидатуру на посаду секретаря Ради, запропоновану міським головою.
2.3. Протягом тридцяти днів з дня відкриття першої сесії Ради міський голова не вніс кандидатуру на посаду секретаря Ради.
2.4. На наступній черговій сесії після виникнення вакансії секретаря Ради у зв'язку з достроковим припиненням його повноважень міський голова не вніс на розгляд Ради кандидатуру на посаду секретаря Ради.
2.5. Посада секретаря ради стає вакантною під час вакантності посади міського голови у зв'язку з достроковим припиненням його повноважень.
3. У разі якщо рада не підтримала кандидатуру секретаря Ради, внесену на її розгляд, не менш як половиною депутатів від загального складу Ради наступну пропозицію щодо кандидатури секретаря Ради вносить міський голова.
4. Повноваження секретаря Ради можуть бути достроково припинені за рішенням Ради.
5. Секретар Ради для виконання повноважень, визначених Законом України “Про місцеве самоврядування в Україні“, може видавати доручення. Секретар Ради веде засідання Ради, підписує її рішення та протоколи засідань у випадках, передбачених законами України.
Стаття 17. Постійні комісії Ради.
1. Постійні комісії Ради є органами Ради, що обираються з числа її депутатів, для вивчення, попереднього розгляду і підготовки питань, які належать до її компетенції, здійснення контролю за виконанням рішень Ради, її виконавчого комітету.
2. Постійні комісії обирає Рада на термін її повноважень у складі голови і членів комісії. Питання порядку організації роботи постійної комісії вирішуються відповідною постійною комісією самостійно відповідно до Положення про постійні комісії.
3. До складу постійних комісій не можуть бути обрані міський голова та секретар Ради.
4. Постійні комісії за дорученням Ради або за власною ініціативою попередньо розглядають проекти програм соціально-економічного і культурного розвитку, міського бюджету м.Буська, звіти про виконання програм і міського бюджету м.Буська, вивчають і готують питання про стан та розвиток відповідних галузей господарського і соціально-культурного будівництва, інші питання, які подаються на розгляд Ради, розробляють проекти рішень Ради та готують висновки з цих питань, виступають на пленарних засіданнях Ради з доповідями і співдоповідями.
5. Постійні комісії попередньо розглядають кандидатури осіб, які пропонуються для обрання, затвердження, призначення або погодження Радою; кандидатури керівників виконавчих органів, комунальних підприємств, що призначає міський голова (за окремою процедурою, визначеною Радою); готують висновки з цих питань.
6. Постійні комісії за дорученням Ради, міського голови, секретаря Ради або за власною ініціативою вивчають діяльність підзвітних і підконтрольних Раді та виконавчому комітету органів, а також з питань, віднесених до компетенції Ради, підприємств, установ та організацій, їх філіалів і відділень незалежно від форм власності та їх посадових осіб, подають за результатами перевірки рекомендації на розгляд їх керівників, а в необхідних випадках – на розгляд Ради або її виконавчого комітету; здійснюють контроль за виконанням рішень Ради або її виконавчого комітету.
7. Постійні комісії у питаннях, які належать до їх компетенції, та у порядку, визначеному законом України, мають право отримувати від керівників органів, підприємств, установ, організацій та їх філіалів і відділень необхідні матеріали і документи.
8. Депутати працюють у постійних комісіях на громадських засадах.
9. Постійні комісії є підзвітними Раді та відповідальними перед нею.
10. Перелік, функціональна спрямованість і порядок організації роботи постійних комісій визначаються цим Регламентом та Положенням про постійні комісії Ради.
Стаття 18. Організація роботи постійної комісії Ради.
1. Організація роботи постійної комісії Ради покладається на голову постійної комісії. Голова постійної комісії скликає і веде засідання постійної комісії, дає доручення членам постійної комісії, представляє постійну комісію у відносинах з іншими органами, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами, організаціями, а також громадянами, організує роботу з реалізації висновків і рекомендацій постійної комісії. У разі відсутності голови постійної комісії або неможливості ним виконувати свої повноваження з інших причин його функції здійснює заступник голови постійної комісії або секретар постійної комісії. У разі необхідності засідання постійні комісії може також скликати міський голова, секретар Ради, а також вона може скликатись за ініціативи депутатської фракції або не менше однієї третини членів постійної комісії.
2. Засідання постійної комісії скликається у міру необхідності і є правомочним, якщо у ньому бере участь не менш як половина від загального складу постійної комісії.
3. За результатами вивчення і розгляду питань постійні комісії готують висновки і рекомендації. Висновки і рекомендації постійної комісії приймаються більшістю голосів від загального складу комісії, підписує їх голова постійної комісії, а у разі його відсутності – заступник голови або секретар постійної комісії. Протоколи засідань постійної комісії підписують голова і секретар постійної комісії.
4. Рекомендації постійних комісій підлягають обов'язковому розгляду органами, підприємствами, установами, організаціями, посадовими особами, яким вони адресовані. Про результати розгляду і вжиті заходи повинно бути повідомлено постійним комісіям у встановлений ними термін.
5. Постійна комісія для вивчення питань, розробки проектів рішень Ради може створювати підготовчі комісії і робочі групи із залученням представників громадськості, експертів, вчених і спеціалістів. Питання, які належать до компетенції кількох постійних комісій, можуть за ініціативою постійних комісій, а також за дорученням Ради, секретаря Ради розглядатися постійними комісіями спільно. Висновки і рекомендації, прийняті постійними комісіями на їх спільних засіданнях, підписують голови відповідних постійних комісій.
Стаття19. Тимчасові контрольні та інші комісії Ради.
1. Тимчасові контрольні комісії Ради є органами Ради, які обираються з числа її депутатів для здійснення контролю з конкретно визначених Радою питань, що належать до повноважень місцевого самоврядування. Контрольні комісії подають звіти і пропозиції на розгляд Ради.
2. Рішення про утворення тимчасової контрольної комісії Ради, її назву та завдання, персональний склад комісії та її голову вважається прийнятим, якщо за це проголосувало не менше однієї третини депутатів від загального складу Ради.
3. Засідання тимчасових контрольних комісій Ради проводяться у відкритому або закритому режимі. Депутати, які входять до складу тимчасової контрольної комісії, та залучені комісією для участі у її роботі спеціалісти, експерти, інші особи не повинні розголошувати інформацію, яка стала їм відома у зв'язку з роботою комісії.
4. Повноваження тимчасової контрольної комісії Ради припиняються з часу прийняття Радою остаточного рішення щодо результатів роботи цієї комісії, а також у разі припинення повноважень Ради, яка створила цю комісію.
5. Роботу тимчасових контрольних комісій забезпечує секретар Ради.
6. За рішенням Ради можуть створюватись також інші комісії, робочі групи, у тому числі з включенням до їх складу посадових осіб виконавчих органів Ради та представників громадськості.
Стаття 20. Робочі органи Ради
Робочими органами Ради можуть бути лічильна комісія, редакційна комісія та секретар сесії, що обираються з числа депутатів Ради.
Стаття 21. Лічильна комісія
1. Для підрахунку голосів депутатів при голосуваннях утворюється лічильна комісія для голосування підняттям рук та таємних голосувань.
2. Лічильні комісії формуються, як правило, з трьох депутатів за алфавітним списком.
3. Лічильні комісії обираються Радою процедурним рішенням за пропозицією головуючого. Лічильна комісія не може складатись тільки з членів однієї депутатської групи, фракції. Підрахунок голосів при обранні першої лічильної комісії здійснюється головуючим.
4. Лічильна комісія обирає зі свого складу голову. Засідання лічильної комісії проводяться гласно і відкрито, крім випадків таємного голосування.
5. У роботі лічильної комісії не можуть брати участь депутати Ради, кандидатури яких включені до бюлетенів для таємного голосування. Рішення лічильної комісії приймається більшістю голосів членів лічильної комісії.
Стаття 22. Редакційна комісія Ради.
1. Редакційна комісія обирається за пропозицією головуючого з числа депутатів Ради. Склад редакційної комісії затверджує Рада процедурним рішенням або рішенням ради.
2. Редакційна комісія відповідає за оформлення тексту заяв, звернень, що приймаються на пленарних засіданнях Ради, а також контролює відповідність тексту оформленого рішення тому проекту рішення, що прийнятий на пленарному засіданні Ради.
Стаття 23. Секретар сесії
1. Секретар сесії обирається Радою процедурним рішенням за пропозицією головуючого з числа депутатів Ради.
2. Секретар сесії здійснює реєстрацію та подає головуючому пропозиції депутатів, складає і передає головуючому список депутатів, які бажають виступити, та виконує інші доручення Ради.
Стаття 24. Виконавчі органи Ради
1. За пропозицією міського голови Рада затверджує структуру виконавчих органів Ради, загальну чисельність апарату Ради та її виконавчих органів, витрати на їх утримання. За поданням міського голови можуть утворюватись й інші виконавчі органи Ради.
2. Виконавчі органи Ради (виконавчий комітет, відділи, та інші створювані Радою виконавчі органи) створюються Радою відповідно для здійснення виконавчих функцій і повноважень місцевого самоврядування у межах, визначених чинним законодавством України.
3. Виключною компетенцією Ради є утворення виконавчого комітету Ради, визначення його чисельності, затвердження персонального складу, внесення змін до складу виконавчого комітету та його розпуск у встановленому законами України порядку.
4. Виконавчі органи Ради підзвітні і підконтрольні Раді, здійснюють повноваження, які визначені чинним законодавством України та окремим рішенням про розмежування повноважень між виконавчими органами Ради.
РОЗДІЛ ІII. ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОТИ РАДИ.СЕСІЇ ТА ПЛЕНАРНІ ЗАСІДАННЯ РАДИ
Стаття 25. Сесійна форма роботи Ради.
1. Рада проводить свою роботу сесійно. Сесія Ради розпочинається з пленарного засідання.
2. Сесія Ради – форма роботи Ради як представницького органу, яка складається з пленарних засідань, а також засідань постійних комісій Ради.
3. Голосування на сесії депутати здійснюють особисто під час пленарного засідання. Результати поіменного голосування оприлюднюються на веб-сайті Ради в день голосування і зберігаються протягом необмеженого строку всі результати поіменних голосувань.
4. Комісія Ради або її робоча група може проводити своє засідання одночасно з пленарними засіданнями Ради у тому разі, коли проект рішення визнано невідкладним, чи за дорученням Ради, якщо у цей час пленарне засідання не пов'язане з прийняттям рішень, проведенням виборів, призначенням або затвердженням посадових осіб.
Стаття 26. Відкриття сесії Ради.
1. Відкриття сесії Ради оголошується головуючим засідання на початку першого пленарного засідання.
2. Сесія не може бути закрита, якщо Рада не визначилась стосовно всіх питань порядку денного сесії Ради через прийняття рішень щодо них, у тому числі через перенесення розгляду окремих питань на наступну сесію Ради.
3. При відкритті сесії Ради і після її закриття виконується Державний гімн України.
Стаття 27 . Суб’єкти скликання сесій Ради.
1. Сесії Ради, наступні після першої, скликає міський голова з його ініціативи, але не рідше одного разу на квартал. У цьому разі сесію відкриває та веде міський голова.
2. Сесію Ради скликає секретар Ради у разі немотивованої відмови міського голови або неможливості з інших причин скликати сесію Ради, а саме:
2.1. Якщо сесію міський голова не скликає у законодавчо встановлені терміни.
2.2. Якщо міський голова без поважних причин не скликав сесію у двотижневий термін на вимогу не менш як однієї третини депутатів Ради від загального складу Ради, виконавчого комітету Ради.
3. У разі, якщо міський голова або секретар Ради у двотижневий термін не скликають сесії на вимогу однієї третини депутатів від загального складу Ради або виконавчого комітету Ради, сесію можуть скликати депутати Ради, які становлять не менше як одну третину складу Ради, або постійна комісія Ради.
4. У разі, якщо сесія скликана депутатами Ради, які становлять не менше як одну третину складу Ради, або постійною комісією Ради, її відкриває та веде один з депутатів, що входить до складу відповідної постійної комісії, або був одним з ініціаторів скликання сесії, відповідно до рішення Ради.
5. Рішення про скликання чергової сесії повідомляється депутатам не пізніш як за 10 днів до пленарного засідання сесії, у виняткових випадках – не пізніш як за день до пленарного засідання сесії Ради.
6. Інформація про місце і час проведення та порядок денний пленарних засідань Ради секретарРади доводить до відома кожного депутата Ради у письмовій або електронній формі, у телефонному режимі або в інший можливий спосіб, а також здійснюється повідомлення через засоби масової інформації та офіційний сайт Ради.
Стаття 28 . Урочисті засідання Ради.
1. Урочисті засідання (збори) Ради скликаються до Дня незалежності України, Дня прапора, Дня міста Буська, а також можуть скликатись з нагоди інших святкових чи історичних подій.
2. Урочисті засідання (збори) скликає міський голова або секретар Ради, а також вони скликаються з ініціативи не менш як однієї третини депутатів від загального складу Ради.
3. На урочисті засідання Ради не поширюються вимоги, що визначені цим Регламентом для проведення пленарних засідань Ради.
Стаття 29. Порядок денний сесії та пленарного засідання Ради.
1. Порядок денний сесії Ради формує міський голова не пізніше як за 10 днів до початку сесії та відповідно до:
1.1. Пропозицій секретаря Ради.
1.2. Пропозицій виконавчого комітету.
1.3. Пропозицій, внесених у порядку місцевих ініціатив та громадських слухань.
1.4. Пропозицій депутатських фракцій, постійних комісій, депутатів Ради.
2.. Порядок денний сесії і пленарного засідання затверджує Рада. У виняткових випадках, у разі невідкладності, за пропозицією головуючого на пленарному засіданні Ради порядок денний може бути розширений чи скорочений. Рішення про включення питань до порядку денного чи виключення питань з порядку денного приймається більшістю голосів депутатів від загального складу Ради.
3. Якщо порядок денний сесії чи пленарного засідання не затверджений Радою в цілому, то Рада більшістю голосів депутатів від загального складу Ради приймає рішення окремо щодо кожного питання, пропонованого до розгляду відповідного порядку денного.
4. Не рідше одного разу на квартал до порядку денного пленарного засідання обов’язково вноситься питання про заслуховування інформації:
4.1. Про роботу виконавчого комітету.
4.2. Про виконання міського бюджету м. Буськ.
6. Регулярно вносяться питання про роботу постійних або тимчасових контрольних комісій та про виконання рішень і доручень Ради.
7. Пропозиція щодо кожного питання, яке пропонується включити до проекту порядку денного сесії або пленарного засідання, подається з проектом рішення, яке пропонується прийняти за цією пропозицією, підготовленим згідно з вимогами цього Регламенту.
Стаття 30. Попередній розгляд проектів рішень у постійних комісіях Ради.
1. Поданню питань для розгляду на пленарних засіданнях Ради передує їх розгляд у постійних комісіях Ради, до сфери повноважень яких належать ці питання.
2. Постійні комісії Ради вивчають, попередньо розглядають і готують проекти рішень, висновки і рекомендації до проектів рішень, які належать до їх компетенції, здійснюють контроль за виконанням рішень Ради.
3. При прийнятті невідкладних рішень на вимогу міського голови за погодженням не менше двох третин зареєстрованих на засіданні депутатів Ради засідання відповідної постійної комісії може бути проведене під час пленарного засідання Ради.
Стаття 31. Підготовка питань, що подаються на розгляд Ради.
1. Підготовку питань, що подаються на розгляд Ради організовує секретар Ради.
2. Проект ухвали, що планується на розгляд Ради, подається секретарю Ради у друкованій та електронній формах не пізніше як за два тижні до його розгляду на пленарному засіданні, окрім обумовлених цим Регламентом випадків термінового розгляду питань.
3. До проекту ухвали додається пояснювальна записка, в якій вказується:
3.1. Характеристика стану речей у ділянці, яку врегульовує ця ухвала.
3.2. Потреба і мета прийняття ухвали.
3.3. Прогнозовані суспільні, економічні, фінансові та юридичні наслідки прийняття ухвали.
3.4. механізм виконання ухвали.
4. Друкований примірник проекту ухвали повинен мати такі реквізити: на лицевій стороні бланку ухвали Ради – назва рішення, нижче – текст проекту ухвали; на зворотному боці бланку ухвали Ради – прізвище автора (авторів) проекту, дату та реєстраційний номер проекту ухвали.
5. Текст проекту ухвали повинен складатися з таких частин:
5.1. Мотивуючої, в якій містяться посилання на закони, інші нормативні акти та документи, обставини, якими викликана необхідність прийняття ухвали.
5.2. Резолютивної, в якій конкретно і чітко формулюються завдання, визначені виконавці і терміни виконання поставленого завдання.
5.3. Заключної, в якій вказана посадова особа або постійна комісія, на яких покладається контроль за виконанням ухвали.
6. До проекту ухвали додаються передбачені текстом додатки в оригіналі, а при необхідності – висновки відповідних комісій Ради.
7. Проект ухвали повинен мати погоджувальні підписи (візи):
7.1. Автора проекту.
7.2. Юрисконсульта міської ради .
7.3. Голів профільних постійних комісій.
7.4. Секретаря Ради.
7.5. Визначеного секретарем інших посадових осіб, до компетенції яких належить дане питання.
8. Візи проставляються на зворотній стороні першого примірника останнього аркуша проекту ухвали і розміщуються таким чином: ліворуч – назва посади, праворуч – підпис і розшифрування підпису, знизу під розшифруванням підпису – дата візування. Під візами у нижньому лівому кутку проставляються прізвище та службовий телефон виконавця проекту ухвали.
9. Візування проекту ухвали є обов'язковим. При наявності у того, хто візує, зауважень і пропозицій, вони викладаються на окремому аркуші у формі зауважень до проекту ухвали або окремої думки.
10. Тиражування проектів ухвал та інших матеріалів проводиться з примірника, підготовленого відповідно до вимог цього Регламенту.
11. Секретаріат Ради забезпечує можливість ознайомлення депутатами Ради з копіями проектів ухвал не пізніше як за тиждень до відповідного пленарного засідання, а у виняткових випадках та у випадках, передбачених цим Регламентом – не пізніше як за день до пленарного засідання.
Стаття 32. Обговорення проектів ухвал.
1. Секретар Ради забезпечує попереднє обговорення на засіданнях постійних комісій, а також громадськістю, та оприлюднення проектів ухвал, що подаються на розгляд Ради.
2. Узагальнення зауважень і пропозицій до проекту ухвали, вироблення кінцевої редакції покладається на ініціаторів проекту ухвали і можуть бути додатково розглянуті на спільних засіданнях постійних комісій Ради.
3. Зауваження, висновки та пропозиції подаються у письмовій формі. Обговорення кожного проекту ухвали на засіданнях постійних комісій триває, як правило, не більше двох тижнів.
4. Поправки до проектів ухвал зводяться у порівняльну таблицю для розгляду на пленарному засіданні.
Стаття 33. Пленарні засідання Ради та їх види.
1. Пленарні засідання Ради проводяться не рідше 1разу на місяць, як правило, у середу.
2. Сесія Ради складається з пленарних засідань.
3. Пленарні засідання розпочинаються гімном України відбуваються з 11.00 год. до 14.00 год
4. Після кожних двох годин роботи оголошується перерва на 15 хвилин.
5. Одноразово може бути прийняте процедурне рішення про інший розпорядок роботи на день.
Стаття 34. Правомочність пленарних засідань Ради.
1. Пленарне засідання є правомочним за умови участі у ньому більше половини депутатів Ради від загального складу Ради. Участь депутатів Ради визначається за їх підписами при реєстрації, яка проводиться перед початком засідання. Дані щодо реєстрації оголошуються головуючим на початку засідання.
2. У разі відсутності необхідної кількості депутатів Ради головуючий за погодженням з головами фракцій може перенести початок пленарного засідання на годину для виклику відсутніх депутатів або перенести проведення засідання на інший, встановлений ним день, але не більше, ніж на два тижні.
3. У разі потреби за процедурним рішенням Ради або на вимогу однієї з фракцій може проводитися перереєстрація депутатів у ході проведення пленарного засідання сесії способом, визначеним окремим процедурним рішенням Ради.
4. Депутат Ради голосує виключно особисто .. Контроль за здійсненням голосування покладається на лічильну комісію.
Стаття 35. Формування порядку денного пленарних засідань.
- Порядок денний пленарного засідання Ради обговорюється за скороченою роцедурою і затверджується більшістю голосів від загального складу Ради.
Стаття 36. Порядок розгляду депутатського запиту.
1. Депутатський запит вноситься депутатом або групою депутатів попередньо, або на пленарному засіданні Ради у письмовій чи усній формі. Запит підлягає включенню до порядку денного пленарного засідання Ради.
2. Депутатський запит обговорюється у разі необхідності на пленарному засіданні Ради. Відповідь на запит у разі необхідності також може розглядатись на пленарному засіданні Ради.
3. Рада більшістю голосів депутатів від загального складу Ради вирішує питання щодо підтримки вимоги депутата Ради до відповідних осіб.
4. Всі депутатські запити, оголошені на пленарному засіданні Ради, реєструються з позначкою про дату оголошення та результати їх голосування.
5. Секретарт Ради доводить текст запиту до відповідного органу або посадової особи, до якого його скеровано. Орган або посадова особа, до яких звернуто депутатський запит, зобов'язані у термін, встановлений Радою, але який не перевищує одного місяця, дати письмову відповідь на нього, яка може розглядатися на пленарному засіданні Ради.
Стаття 37. Відкриття, ведення та закриття пленарних засідань.
1. Відкриває, веде і закриває пленарні засідання Ради міський голова. Якщо міський голова не виконує цього, ці функції відповідно до чинного законодавства України виконує секретар Ради або обраний депутатами головуючий на засіданні.
2. На час доповіді, співдоповіді або виступу у дебатах головуючого на засіданні, а також під час розгляду питання персонально щодо головуючого ведення засідання доручається іншій особі.
Стаття 38 . Права та обов’язки головуючого на пленарному засіданні Ради
1. Головуючий на засіданні Ради:
1.1. Відкриває, закриває та веде засідання, оголошує перерви у засіданнях Ради.
1.2. Виносить на обговорення проекти рішень Ради, оголошує їх повну назву, ініціаторів та наявність віз (погоджень) і зауважень.
1.3. Інформує про матеріали, що надійшли на адресу Ради.
1.4. Організовує розгляд питань.
1.5. Повідомляє списки осіб, які записалися для виступу.
1.6. Надає слово для доповіді (співдоповіді), виступу, запитань, оголошує наступного промовця.
1.7. Створює рівні можливості депутатам Ради для участі в обговоренні питань.
1.8. Ставить питання на голосування, оголошує його результати.
1.9. Забезпечує дотримання цього Регламенту всіма присутніми на засіданні.
1.10. Робить офіційні повідомлення, а також ті, які вважає за необхідне оголосити.
1.11. Вживає заходи для підтримання порядку на засіданні.
1.12. Здійснює інші повноваження, що випливають з цього Регламенту.
2. Головуючому на засіданні Ради забороняється коментувати чи давати оцінки щодо промовців та їх виступів.
3. Головуючий на засіданні може доручити іншим особам озвучення документів, пропозицій щодо обговорюваного питання.
4. З питань, підготовлених відповідною комісією Ради, озвучення документів, пропозицій від комісії здійснюється визначеним комісією доповідачем.
Стаття 39. Послідовність розгляду питань порядку денного.
1. Питання порядку денного пленарного засідання розглядаються у тій послідовності, в якій їх включено до порядку денного цього засідання.
2. Перехід до розгляду чергового питання порядку денного оголошує головуючий на засіданні. Він повідомляє про назви і редакції проектів, документів (у тому числі й альтернативних), які підлягають розгляду, та про порядок розгляду питання.
3. Головуючий на засіданні може об'єднати обговорення кількох пов'язаних між собою питань порядку денного засідання. Якщо з цього приводу виникають заперечення депутатів, відповідне процедурне рішення Рада приймає без обговорення.
4. Перед розглядом питання порядку денного головуючий на засіданні може робити повідомлення Раді, які вважає доцільними; у термінових випадках такі повідомлення він може робити і в ході засідання, але не перериваючи виступу промовця або процедуру голосування.
5. Перед закриттям пленарного засідання головуючий на засіданні уточнює час проведення наступного пленарного засідання Ради. Питання, не розглянуті на поточному пленарному засіданні, підлягають розгляду на наступному пленарному засіданні у визначеній послідовності.
6. Послідовність розгляду питань порядку денного головуючий може змінити лише за рішенням Ради.
7. Головуючий не може оголосити розгляд наступного питання порядку денного, якщо не завершено розгляд попереднього.
Стаття 40. Черговість надання слова на пленарному засіданні.
1. Головуючий на пленарному засіданні надає слово для виступу депутатам з дотриманням черговості, визначеної при записі на виступ та за підняттям рук.
2. Для доповіді надається час тривалістю 20 хвилин, співдоповіді – 10 хвилин і заключного слова - 5 хвилин; тим, хто виступає в обговоренні, надається час тривалістю 5 хвилин; для повторних виступів в обговоренні процедурою скороченого обговорення, а також для виступів щодо постатейного голосування проектів рішень, для заяв, внесення запитів, резолюцій, виступів у “різному“ – 3 хвилини; для виступів щодо кандидатур, процедури та з мотивів голосування, пояснень, зауважень, запитань, пропозицій, повідомлень і довідок, внесення поправок – 2 хвилини.
3. Головуючий може надати промовцю триваліший час, якщо ніхто з присутніх депутатів не заперечує. При наявності заперечень триваліший час може надаватися за прийнятим без обговорення процедурним рішенням.
4. Якщо виступ промовця був перерваний, наданий для виступу час продовжується на відповідний час.
Стаття 41. Запис для запитань і виступів.
1. Запис на виступ і для запитань проводиться у секретаря Ради.
2. Після доповіді та співдоповіді з обговорюваного питання головуючим оголошується список осіб, які записалися на виступ з питання, що розглядається.
3. Головуючий на засіданні може надати слово для виступу і у разі усного звернення депутата, якщо у цьому виникла потреба.
4. Головуючий на засіданні також надає слово уповноваженим особам депутатських фракцій для висловлення узагальнених позицій фракції.
Стаття 42. Право депутатської фракції на запитання доповідачам.
1. Кожна з фракцій та постійних комісій має гарантоване право на запитання доповідачу, а також на виступ уповноваженого представника з питання чи пропозиції, які мають ставитися на голосування.
2. Депутату, який вніс пропозицію чи поправку, на його прохання надається слово для виступу.
3. За процедурним рішенням Ради головуючий може також надати слово для виступу з обговорюваного питання:
3.1. Керівникам структурних підрозділів виконавчих органів Ради.
3.2. Особам, запрошеним на засідання.
Стаття 43. Черговість виступів доповідачів.
1. На пленарному засіданні ніхто не може виступати без дозволу головуючого на засіданні. Головуючий на засіданні надає слово депутатам з дотриманням черговості, встановленої для промовців за допомогою запису.
2. Головуючий на засіданні за погодженням з Радою може визначити іншу черговість виступаючих.
3. Депутату Ради, який не зареєструвався, слово для будь-яких виступів, крім заяви, не надається.
Стаття 44. Передача права на виступ.
1. Депутат у будь-який момент може відмовитися від свого виступу, передати своє право на виступ іншому депутатові або помінятися з ним чергою, повідомивши про це головуючого.
2. У разі відсутності депутата у момент надання йому слова вважається, що він відмовився від слова, якщо він не передав свого права на виступ іншому депутату.
Стаття 45. Вимоги до виступів на пленарному засіданні Ради.
1. Промовець повинен виступати тільки з того питання, з якого йому надано слово, та дотримуватися тривалості часу, наданого для виступу. За звичайних обставин виступ промовця не переривається.
2. Депутат (крім міського голови, секретаря Ради, голів постійних комісій Ради, представника від фракції, доповідача) може виступити на засіданні Ради з одного й того ж питання чи пропозиції, які будуть ставитися на голосування, тільки один раз, не рахуючи внесення поправок у ході засідання. Повторно слово депутату може надаватися тільки у разі необхідності процедурним рішення Ради, прийнятим без обговорення.
3. Позачергово, але не перериваючи промовця, головуючий на засіданні надає слово для довідки, відповіді на запитання, роз'яснень та щодо:
3.1. Порядку ведення засідання Ради.
3.2. Постановки питання про перенесення розгляду проекту.
3.3. Питання про неприйнятність.
3.4. Внесення поправки або заперечення щодо неї.
4. Запитання доповідачам і співдоповідачам ставляться письмово або усно. Запитання формулюються коротко і чітко. Головуючий на засіданні оголошує письмові запитання та надає слово для одного запитання депутату Ради по черзі на засадах рівності. Депутат, який поставив запитання, може уточнити та доповнити його, а також оголосити, чи задоволений він відповіддю. Тим, хто виступає в обговоренні, запитання не ставляться, за винятком уточнюючих запитань від головуючого на засіданні.
5. Якщо депутат вважає, що виступаючий або головуючий на засіданні неправильно тлумачать його слова або дії, він може звернутися до головуючого з проханням надати йому слово для пояснень чи зауважень. Слово надається відразу після звернення.
Стаття 46. Оголошення доповідей та співдоповідей.
1. Доповіді та співдоповіді, як правило, виголошуються з трибуни.
2. За звичайних обставин виступ промовця не переривається, окрім випадків порушення регламенту чи депутатської етики.
3. Якщо головуючий на засіданні не представив промовця під час надання йому слова, промовець представляється на початку виступу, а у разі виступу від депутатської групи чи комісії Ради зазначає їх назву.
Стаття 47. Закінчення обговорення питань.
- Після закінчення обговорення головуючий повідомляє депутатів про перехід до голосування. З цього часу слово може надаватися тільки щодо процедурних питань, способу чи порядку голосування і тільки до моменту оголошення головуючого про початок голосування.
Стаття 48. Розгляд питань на пленарних засіданнях.
1. Обговорення питання на засіданні Ради включає:
1.1. Доповідь, запитання доповідачу і відповіді на них.
1.2. Співдоповіді (у разі необхідності), запитання співдоповідачам і відповіді на них.
1.3. Виступи депутатів з оголошенням та обгрунтуванням окремої думки, якщо вона є додатком до висновків чи пропозицій комісій, з приводу яких виступали доповідач і співдоповідачі, за умови, що окрема думка не була поширена серед депутатів разом з висновком відповідної комісії.
1.4. Виступ ініціатора пропозиції.
1.5. Обговорення пропозиції, а також вирішення питання про перенесення розгляду проекту та питання про неприйнятність, якщо такі є.
1.6. Виступи по одному представнику від постійних комісій, які бажають виступити.
1.7. Виступи представників від кожної зареєстрованої фракції, які бажають виступити.
1.8. Виступи депутатів Ради, що записались на виступ.
1.9. Оголошення головуючим на засіданні про припинення обговорення та повідомлення про тих, що виступили і записалися на виступ.
1.10. Заключне слово співдоповідачів і доповідача.
1.11. Уточнення і оголошення головуючим на засіданні пропозицій, які надійшли щодо обговорюваного питання і будуть ставитися на голосування.
1.12. Виступ з мотивів голосування депутата – ініціатора внесення пропозиції, що розглядається, якщо він не використав права на виступ перед оголошенням припинення обговорення.
1.13. Виступи з мотивів голосування по одному представнику від кожної зареєстрованої фракції, які бажають виступити.
1.14. виступи депутатів з мотивів голосування.
2. Якщо список бажаючих виступити вичерпано або якщо ніхто не подав заяву про надання слова, а також у разі закінчення визначеного для обговорення часу чи прийняття процедурного рішення про скорочення обговорення, головуючий на засіданні оголошує про припинення обговорення.
3. Після закінчення обговорення головуючий повідомляє депутатів про перехід до голосування. З цього часу слово може надаватися тільки щодо процедурних питань, способу чи порядку голосування і тільки до моменту звернення головуючого про необхідність голосування.
Стаття 49. Скорочене обговорення рішень з процедурних питань.
1. Рішення щодо поправок, з процедурних питань та інших прямо зазначених у цьому Регламенті питань приймаються Радою після скороченого обговорення, яке включає:
1.1. Виступи ініціаторів з внесенням та обгрунтуванням пропозицій.
1.2. Виступ голови або представника профільної комісії, якщо приймається рішення щодо питання, яке готувалося цією комісією.
1.3. Виступи депутатів на підтримку та проти прийняття пропозиції.
1.4. Уточнення та оголошення головуючим на засіданні пропозицій, які надійшли і будуть ставитися на голосування.
1.5. Виступи з мотивів голосування по одному представнику від кожної зареєстрованої фракції.
2. При застосуванні процедури скороченого обговорення головуючий на засіданні надає слово за усним або письмовим зверненням депутатів.
Стаття 50. Слово для виступу та обговорення питань.
1. Слово для виступу з мотивів голосування надається за записом, або усним зверненням депутата Ради.
2. У ході обговорення доповідач і співдоповідачі можуть давати довідки щодо своїх виступів; для цього їм позачергово надається слово.
3. У ході обговорення питання на засідання Ради можуть подаватись:
3.1. Пропозиції щодо порядку ведення засідання та організації розгляду питання.
3.2. Питання про неприйнятність та перенесення розгляду.
3.3. Пропозиції щодо обговорюваного питання, які є наслідком розгляду цього питання на поточному пленарному засіданні, та поправки до них.
3.4. Пропозиції і поправки профільної комісії.
3.5. Пропозиції і поправки депутатських груп.
3.6. Інші питання, пропозиції, поправки, можливість внесення яких на засіданні Ради встановлена цим Регламентом.
Стаття 51. Перерви для узгодження позицій фракцій.
1. Після обговорення питання порядку денного до початку голосування головуючий, голова постійної комісії чи керівник фракції може внести мотивовану пропозицію про перерву у засіданні для узгодження позицій не більше 5 хвилин.
2. Перерву та її тривалість може також пропонувати головуючий на пленарному засіданні.
Стаття 52. Види та способи голосування.
Рішення Ради приймаються відкритим, або таємним голосуванням у порядку визначеному цим регламентом .
1.Відкрите голосування здійснюється :
1.1.за допомогою підняття рук у випадку прийняття рішення з процедурних питань.
1.2.через поіменне голосування з питань порядку денного.
1.3.Після закінчення кожного голосування головуючий (у випадку прийняття рішення з процедурних питань) або голова лічильної комісії( у випадку прийняття рішень Ради) оголошує його результати.
Стаття 53. Пропозиції і поправки до проектів рішень.
1. На голосування ставляться всі пропозиції і поправки до проектів рішень.
2. Якщо окрема думка депутата містить пропозиції щодо обговорюваного питання, головуючий на засіданні оголошує ці пропозиції і ставить їх також на голосування.
3. Відхилені Радою пропозиції і поправки щодо вже прийнятого тексту при повторному їх поданні (у ході розгляду того ж питання порядку денного) на голосування не ставляться, окрім випадку, коли після скасування рішення щодо прийнятого тексту його розгляд починається знову.
Стаття 54. Альтернативні пропозиції.
1. У разі, коли дві або більше пропозицій, що стосуються одного й того ж питання, виключають одна одну (альтернативні пропозиції), Рада, якщо вона не прийме іншого рішення, проводить голосування пропозицій у порядку їх внесення і виявляє з них ту, яка є прийнятною для подальшого розгляду за її суттю. Результатом вибору однієї з таких пропозицій є відхилення інших, які на голосування не ставляться. Однією з альтернатив може бути прийняття проекту рішення за основу і відправлення проекту на доопрацювання у комісіях Ради.
2. Якщо до пропозиції, визнаної голосуванням прийнятною для подальшого розгляду, не надійшло жодної поправки, вона вважається прийнятою у цілому; в інших випадках її подальше обговорення і голосування щодо неї здійснюються на загальних засадах без врахування голосування про її прийнятність для розгляду.
Стаття 55. Поправки до пропозицій.
1. Внесена до пропозиції поправка ставиться на голосування раніше, ніж сама пропозиція.
2. У разі внесення до пропозиції двох або більше поправок головуючий проводить голосування спочатку щодо поправки, яка найбільше змінює суть пропозиції, потім щодо поправки, яка менше змінює суть пропозиції, після неї – щодо поправки-доповнення, доки всі поправки не будуть проголосовані.
3. Якщо ж результатом прийняття однієї поправки буде відхилення іншої альтернативної поправки, остання на голосування не ставиться. Після голосування поправок до пропозиції на голосування у цілому ставиться пропозиція з внесеними до неї поправками.
Стаття 56. Голосування пропозицій та поправок.
1. Тексти пропозиції чи поправки, що будуть ставитися на голосування, повинні оголошуватися; при цьому називається депутат, що їх ініціював.
2. Перед голосуванням кількох пропозицій або поправок, які виключають одна одну, головуючий на засіданні послідовно оголошує їх зміст і, якщо немає зауважень до їх змісту, проводить голосування щодо кожної поправки чи пропозиції окремо.
3. Після голосування всіх поправок проект рішення голосується у цілому.
4. Після закінчення голосування головуючий на засіданні оголошує його повні результати і прийняте рішення.
Стаття 57. Оголошення головуючим початку голосування.
1. Після оголошення головуючим на засіданні початку голосування ніхто не може переривати голосування. З початку процедури голосування і до оголошення його результатів слово нікому не надається.
2. У разі порушення процедури голосування або виникнення перешкод під час його проведення негайно проводиться повторне голосування без обговорення.
3. Якщо результат голосування викликає обгрунтовані сумніви, Рада може прийняти процедурне рішення про переголосування.
Стаття 58. Рішення Ради.
1. На пленарних засіданнях Рада може приймати нормативні та інші акти у формі:
1.1. Рішення Ради, прийнятого у межах її компетенції для досягнення певної цілі, що спричинює певні юридичні наслідки.
1.2. Доручення – рішення Ради, що стосується органу чи посадової особи Ради і містить зобов'язання або повноваження до одноразової дії.
1.3. Звернення – рішення Ради, зверненого до непідпорядкованих Раді суб'єктів із закликом до певних дій та ініціатив.
1.4. Заяви – рішення Ради, що містить у собі виявлення позиції Ради з певних питань.
1.5. Процедурне рішення – рішення, прийняте Радою з процедурних питань.
2. Рішення Ради приймається на її пленарному засіданні. При встановленні результатів голосування до загального складу Ради включається міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні Ради, і враховується його голос.
3. Рішення Ради протягом 5-ти робочих днів з часу його прийняття підписує міський голова або воно може бути зупинено і подано на повторний розгляд Ради з обгрунтуванням зауважень не пізніше ніж у двотижневий термін після внесення таких зауважень.
4. Рада зобов'язана у двотижневий термін після внесення зауважень міського голови або на наступному пленарному засіданні повторно розглянути зупинене міським головою рішення.
Якщо Рада відхилила зауваження міського голови і підтвердила попереднє рішення двома третинами голосів від загального складу Ради, воно набирає чинності, реєструється та оприлюднюється у порядку встановленому цим регламентом.
5. Якщо міський голова у 5-денний термін або до наступного пленарного засідання не зупинив та не підписав прийняте Радою рішення, воно набирає чинності, реєструється та оприлюднюється у порядку встановленому цим регламентом.
6. Міський голова не може закрити сесію, поки не підписані прийняті Радою рішення.
Стаття 59. Рішення Ради з процедурних питань.
1. Рада може прийняти рішення з процедурних питань (надалі – процедурне рішення), зазначених у цьому Регламенті, без підготовки у постійних комісіях та включення до порядку денного і таке, що не потребує окремого документарного оформлення.
2. Процедурне рішення приймається відразу після обговорення не менше 1/3 депутатів від загального складу Ради і заноситься до протоколу пленарного засідання Ради.
3. Процедурними вважаються також питання щодо визначення способу розгляду питань на засіданні Ради, зокрема:
3.1. Про перерву у засіданні, перенесення чи закриття засідання.
3.2. Про проведення додаткової реєстрації.
3.3. Про встановлення часових обмежень для виступів і дискусії у цілому.
3.4. Про надання додаткового часу для виступу.
3.5. Про зміну черговості виступів.
3.6. Про надання слова запрошеним на засідання.
3.7. Про передачу питання на розгляд відповідної комісії Ради.
3.8. Про терміновість питань порядку денного.
3.9. Про визначення способу проведення голосування.
3.10. Про форму бюлетеня для таємного голосування.
3.11. Про перерахунок голосів.
3.12. Про взяття інформації до відома.
3.13. Про встановлення терміну відповіді на депутатський запит.
4. При виникненні сумніву, чи запропоноване до розгляду питання є процедурним, Рада приймає про це процедурне рішення.
Стаття 60. Набрання чинності рішень Ради.
1. Рішення Ради нормативно-правового характеру та інші акти набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо Радою не встановлено інший термін введення цих рішень у дію. Рішення Ради нормативно-правового характеру оприлюднюються не пізніше як у 20-денний термін після їх прийняття на офіційному сайті Ради або в інший визначений спосіб.
2. Контроль за виконанням рішень Ради та персональну відповідальність несе секретар Ради.
Стаття 61. Порядок прийняття Радою рішень.
1. Рішення Ради приймається відкритим голосуванням більшістю голосів від загального складу Ради за винятком випадків, зазначених у цьому Регламенті.
2. За пропозицією головуючого проект рішення ради приймається за основу у разі, коли рада підтримує основні принципи, положення, критерії та структуру проекту, однак має до нього пропозиції і зауваження.
Після розгляду пропозицій і зауважень проект рішення приймається в цілому або вважається відхиленим, якщо в цілому проект рішення не отримав необхідної більшості голосів на підтримку.
3. Будь-який проект рішення або пропозиція, які не отримали необхідної більшості голосів на підтримку, вважаються відхиленими. Таке відхилення проекту рішення заноситься до протоколу пленарного засідання як рішення Ради. Відхилений проект рішення не може повторно розглядатись на даній сесії, за винятком випадків коли рішення про повторний розгляд цього проекту підтримано двома третинами голосів депутатів від загального складу Ради.
4. Депутат, що був відсутній під час голосування, не може подати свій голос після завершення голосування.
5. Прийняття рішень з процедурних та організаційних питань роботи Ради, спрямованих на одноразове відхилення закріплених у цьому Регламенті положень, здійснюється двома третинами голосів депутатів від загального складу Ради.
6. Рішення Ради з будь-якого питання приймається після його обговорення. Рішення Ради може прийматися без обговорення на пленарному засіданні, якщо жоден з депутатів не заперечує на пленарному засіданні проти цього.
7. Рада також може прийняти рішення про перенесення розгляду проекту рішення на наступне пленарне засідання з необхідним доопрацюванням.
Стаття 62. Відкритість голосувань.
1.Відкрите голосування з процедурних питань проводиться шляхом підняття рук за кожну альтернативу.Члени лічильної комісії проводять підрахунок гоголова лічильної комісії повідомляє результат голосування за кожну альтернативу.
2.Відкрите поіменне голосування проводиться через зачитування головою лічильної комісії списку депутатів; кожен депутат при зачитуванні його прізвища оголошує своє рішення з варіантів ,що ставляться на голосування.Члени лічильної комісії проводять підрахунок голосів, голова лічильної комісії повідомляє результат голосування за кожен варіант. Результати поіменного голосування підлягають обов»яковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації». На офіційному веб-сайті ради розміщуються в день голосування і зберігаються протягом необмеженого строку всі результати поіменних голосувань. Результати поіменного голосування є невід»ємною частиною протоколу сесії Ради.
Стаття 63. Таємне голосування.
1. Таємне голосування проводиться бюлетенями за процедурним рішенням Ради та у випадках, передбачених цим Регламентом та чинним законодавством України. При цьому депутат, що бере участь у голосуванні, відзначає у виданому йому бюлетені вибрані ним варіанти з тих, що ставляться на голосування.
2. Лічильна комісія встановлює і доводить до відома депутатів:
2.1. Час і місце проведення голосування.
2.2. Порядок заповнення бюлетеня.
2.3. Критерії визнання бюлетеня недійсним.
2.4. Порядок організації голосування.
3. Бюлетені для таємного голосування з питань, що поставлені на голосування, виготовляє секретаріат Ради за формою, підготовленою редакційною комісією і затвердженою процедурним рішенням Ради.
4. Перед початком таємного голосування лічильна комісія:
4.1. Отримує від секретаря Ради складений за абеткою список всіх депутатів Ради та бюлетені для таємного голосування.
4.2. Опломбовує скриньку для таємного голосування і забезпечує всі умови для повного дотримання таємниці голосування.
5. На підставі посвідчення депутата Ради члени лічильної комісії видають кожному депутатові один бюлетень, за отримання якого депутат розписується. Депутат заповнює бюлетень в окремо відведеному приміщенні чи частині приміщення; умови голосування повинні забезпечувати закритість процесу заповнення бюлетеня. Заповнені бюлетені опускаються у скриньку для таємного голосування.
6. Після закінчення голосування лічильна комісія відкриває скриньку для таємного голосування і здійснює підрахунок голосів.
7. Про результати таємного голосування лічильна комісія складає протокол, який підписують всі члени лічильної комісії. Голова комісії оголошує результати голосування. Протокол лічильної комісії затверджує Рада.
Стаття 64. Рішення персонального характеру.
1. Обрання, призначення на посаду та звільнення з посади, прийняття рішення щодо дострокового припинення повноважень міського голови, а також затвердження персонального складу колегіальних органів або внесення змін до їх складу здійснюються у випадках, передбачених Законом України “Про місцеве самоврядування в Україні“, таємним голосуванням.
2. Рада двома третинами голосів від загального складу Ради може прийняти й інше рішення про вид голосування.
Стаття 65. Спеціальні процедури обрання секретаря Ради.
1. Рада таємним голосуванням бюлетенями обирає на термін її повноважень секретаря Ради з числа депутатів Ради. Кандидатуру секретаря пропонує Раді міський голова.
2. Представлена кандидатура обговорюється на засіданні Ради. Якщо пропонується кілька кандидатур, то за процедурним рішенням Ради вони обговорюються на пленарному засіданні.
3. З ініціативи не менш як третини від загального складу Ради може проводитися голосування про звільнення з посади секретаря Ради. Рішення приймається таємним голосуванням бюлетенями. Якщо рішення про звільнення з посади секретаря Ради не прийняте, наступний раз воно може розглядатися не раніше наступної сесії.
Стаття 66. Спеціальні процедури обрання голів постійних комісій.
1. Кандидатури для обрання голів постійних комісій Ради висуває міський голова за погодженням з фракціями пропорційно їх представництву та з врахуванням згоди кандидатів.
2. Обрання голів постійних комісій Ради здійснюється за списком у цілому.
3. Список для обрання голів постійних комісій Ради за проектом рішення повинен містити:
3.1. Назви всіх постійних комісій.
3.2. Прізвища, імена та по батькові відповідних кандидатів.
3.3. Дані про їх партійну належність.
3.4. Назви фракцій, які висунули відповідних кандидатів.
4. Кожному кандидату на посаду голови постійної комісії може за бажанням надаватись слово для виступу та відповідей на запитання.
5. У разі вибуття голови постійної комісії міський голова за поданням фракції, від якої висувався цей голова комісії, пропонує кандидатуру на цю посаду.
Стаття 67. Спеціальні процедури відкликання голів постійних комісій.
1. Голова постійної комісії може бути у будь-який час відкликаний Радою.
2. Вмотивовані пропозиції про відкликання голови постійної комісії Ради подають:
2.1. Міський голова.
2.2. Секретар Ради.
2.3. Відповідна постійна комісія Ради згідно з рішенням, прийнятим на її засіданні (без врахування голосу самого голови постійної комісії).
2.4. Не менш як третина депутатів Ради від загального складу Ради.
2.5. Депутатська фракція, яка висунула голову постійної комісії.
3. Якщо питання про відкликання порушено за рішенням постійної комісії, Рада заслуховує доповідь з цього питання одного з членів комісії, визначеного нею. Голова постійної комісії доповідає про свою діяльність на цій посаді та організацію і стан справ з питань, віднесених до його компетенції. Рішення Ради про відкликання голови постійної комісії повинно містити відомості про причини відкликання.
Стаття 68. Спеціальні процедури затвердження членів виконавчого комітету.
1. Кандидатури членів виконавчого комітету та заступників міського голови подає на розгляд Ради міський голова.
2. Перед розглядом Радою кандидатур заступника міського голови та членів виконавчого комітету, вони обговорюються у постійних комісіях і депутатських фракціях (групах), які готують щодо кандидатур мотивовані висновки і при необхідності роблять доповіді на пленарних засіданнях.
3. Претендент на посаду заступника міського голови виступають на пленарному засіданні, відповідають на запитання та обговорюються на пленарному засіданні.
5. В обговоренні кандидатур на посаду заступника міського голови, членів виконавчого комітету можуть брати участь тільки депутати Ради.
6. Рада приймає рішення про голосування щодо кожної кандидатури окремо чи списком.
7. Якщо запропонована міським головою кандидатура не дістала підтримки необхідної більшості депутатів Ради, міський голова представляє Раді кандидатуру, щодо якої проводиться нове голосування.
8. Питання про звільнення з займаних посад заступника міського голови, керівників утворених Радою органів підлягає розгляду і обговоренню не раніше як через тиждень і не пізніше як через два тижні з часу включення до порядку денного. Під час розгляду цього питання заступнику міського голови і керівникам вказаних органів повинно бути надане слово для виступу.
Стаття 69 . Проект міського бюджету м.Буська.
1. Підготовка проекту міського бюджету мБуська є обов'язком виконавчого комітету Ради, що здійснюється ним у співпраці з постійними комісіями Ради.
2. Після затвердження звіту про виконання міського бюджету мБуська за попередній рік на основі інформації про виконання поточного міського бюджету м. Буська та прогнозів про соціально-економічний розвиток Рада приймає рішення про основні напрямки бюджетної політики на наступний рік. Проект рішення подає на засідання Ради міський голова за погодженням з профільною постійною комісією з врахуванням пропозицій інших постійних комісій Ради.
3. Проект міського бюджету м. Буськаа має бути розроблений на основі рішення про основні напрямки бюджетної політики на наступний рік, відхилення від неї повинні бути зазначені окремо і грунтовно вмотивовані.
4. Проект міського бюджету м. Буська повинен бути розданий депутатам не пізніше як за тижденьі до визначеного терміну закінчення розгляду цього проекту у постійних комісіях. Засідання постійних комісій відбуваються за участю представника відділу бухгалтерського обліку та звітності
Постійні комісії передають свої вмотивовані поправки до проекту міського бюджету м. БУська у профільну постійну комісію.
5. Поправки можуть бути лише такого змісту:
5.1. Скоротити статтю видатків (доходів).
5.2. Виключити статтю видатків (доходів).
5.3. Збільшити статтю видатків (доходів);
5.4. Додати нову статтю видатків (доходів).
6. Якщо постійна комісія або депутат Ради подають пропозицію про збільшення видатків або скорочення доходів, вони зобов'язані запропонувати на ту ж саму суму відповідно збільшення доходів за рахунок інших джерел або скорочення видатків на іншу статтю. Постійні комісії і депутати Ради подають до кожної поправки письмове обгрунтування. У разі недотримання цих вимог поправка не приймається до розгляду.
7. Протягом не більше тижня на засіданнях профільної постійної комісії розглядаються поправки, що надійшли у визначений термін. Про час цих засідань офіційно повідомляються інші постійні комісії.
8. Відділ бухгалтерського обліку та звітності міської ради готує доповідь про міський бюджет м. Буська, а профільна постійна комісія готує співдоповідь про підтримані поправки і перелік відхилених поправок, врахування у проекті міського бюджету м.Буська висновків і пропозицій постійних комісій. Якщо проект такого доручення не підтримується, Рада приймає рішення або про повернення проекту доручення на доопрацювання у постійні комісії, або про розгляд на пленарному засіданні всіх поправок, що надійшли до профілюючої постійної комісії з дотриманням вимог, зазначених у цій статті.
9. Виконавчий комітет Ради протягом двох тижнів доопрацьовує проект міського бюджету м.Буська відповідно до доручення Ради і подає доопрацьований проект Раді на затвердження.
Стаття 70. Розгляд і прийняття Радою регуляторних актів у сфері господарської діяльності.
1. Порядок розгляду і прийняття Радою регуляторних актів у сфері господарської діяльності регламентується Законом України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" та цим Регламентом.
2. При розгляді і прийнятті регуляторних актів у сфері господарської діяльності Рада виходить з необхідності вдосконалення правового регулювання господарських відносин, а також відносин між регуляторним органом влади та суб'єктами господарювання, недопущення прийняття економічно недоцільних та неефективних регуляторних актів, зменшення втручання у діяльність суб'єктів господарювання та усунення перешкод для розвитку господарської діяльності, що проводиться у межах, у порядку та у спосіб, встановлених Конституцією України та законами України.
3. Кожен проект регуляторного акта у сфері господарської діяльності, внесений на розгляд Ради, подається до відповідальної постійної комісії для вивчення та надання висновків про відповідність проекту регуляторного акта положенням Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності", зокрема принципам державної регуляторної політики (ст. 4) і вимогам до підготовки аналізу регуляторного впливу (ст. 8). Відповідальна постійна комісія Ради забезпечує підготовку експертного висновку щодо регуляторного впливу внесеного проекту регуляторного акта, у випадках зазначених у цій статті.
Надання відповідальною постійною комісією негативного експертного висновку не позбавляє ініціатора проекту регуляторного акта від необхідності винесення проекту на розгляд Ради разом з доданим до нього негативним експертним висновком.
4. У разі внесення на розгляд Ради проекту регуляторного акта без аналізу регуляторного впливу відповідальна постійна комісія приймає рішення про направлення проекту регуляторного акта на доопрацювання органу чи особі, які внесли проект.
За можливим поданням депутата, постійної комісії Ради відповідальна постійна комісія може прийняти рішення про забезпечення у порядку, передбаченому пунктом 3 цієї статті, підготовки експертного висновку щодо регуляторного впливу проекту регуляторного акта, внесеного депутатом чи відповідною постійною комісією. У цьому разі аналіз регуляторного впливу не готується.
5. На підставі аналізу регуляторного впливу, яким супроводжувався проект регуляторного акта при його внесенні на розгляд Ради, або експертного висновку щодо регуляторного впливу цього проекту відповідальна постійна комісія у тижневий строк готує свої висновки про відповідність проекту регуляторного акта вимогам, зазначеним у пункті 3 цієї статті.
6. Висновки відповідальної постійної комісії передаються для вивчення постійній комісії Ради, до сфери відання якої належить супроводження розгляду проекту регуляторного акта у Раді (профільній постійній комісії), за винятком випадків, коли відповідальна постійна комісія є профільною постійною комісією.
При представленні на пленарному засіданні Ради проекту регуляторного акта голова відповідальної постійної комісії доповідає висновки цієї постійної комісії про відповідність проекту регуляторного акта вимогам, викладеним у пункті 3 цієї статті.
7. Регуляторний акт не може бути прийнятий або схвалений Радою, якщо відсутній аналіз регуляторного впливу та (або) якщо проект регуляторного акта не був оприлюднений.
8. Планування діяльності Ради з підготовки проектів регуляторних актів здійснюється у рамках підготовки та затвердження її планів роботи, а також підготовка проектів регуляторних актів Ради може бути передбачена у плані діяльності, що затверджується розпорядженням міського голови. План діяльності Ради з підготовки проектів регуляторних актів та зміни до нього оприлюднюється на офіційному веб-сайті Ради.
Стаття 71. Дотримання дисципліни та норм етики депутатами на пленарному засіданні.
1. На засіданні Ради промовець не повинен вживати образливі висловлювання, непристойні і лайливі слова, закликати до незаконних і насильницьких дій. Головуючий на засіданні має право попередити промовця про неприпустимість таких висловлювань і закликів або припинити його виступ, а у разі повторного порушення – позбавити його права виступу на даному засіданні.
2. Якщо головуючий на засіданні звертається до промовця, останній повинен негайно зупинити свій виступ, в іншому випадку головуючий на засіданні позбавляє його слова.
3. Якщо промовець виступає без дозволу головуючого на засіданні може припинити його виступ.
4. Якщо промовець перевищує час, відведений для виступу, або висловлюється не з обговорюваного питання, або виступає не з тих підстав, з яких йому надано слово, головуючий на засіданні після двох попереджень позбавляє його слова. Частина виступу промовця, виголошена після позбавлення його слова, не включається до запису та протоколу засідання.
5. Якщо депутат вважає, що промовець або головуючий на засіданні неправильно тлумачать його слова або дії, він може у письмовій формі звернутися до головуючого на засіданні з проханням надати йому слово для пояснень чи зауважень. За таким зверненням головуючий на засіданні надає депутату слово відразу або у кінці обговорення, але до голосування; в останньому випадку головуючий на засіданні відразу повідомляє депутатів про надходження такого звернення від депутата і про час, коли йому буде надано слово.
6. Якщо подібна інформація, на думку депутата, є у поширених через секретаря Ради інформаційних матеріалах, то головуючий на засіданні надає депутату слово на початку або у кінці засідання за його письмовим зверненням.
Стаття 72. Дотримання дисципліни та норм етики присутніми на пленарному засіданні Ради.
1. Під час засідання Ради особи, присутні на пленарному засіданні, не повинні заважати промовцям і слухачам діями, які перешкоджають викладенню або сприйманню виступу (вигуками, оплесками, вставанням тощо).
2. Якщо присутня на пленарному засіданні особа своєю поведінкою заважає проведенню засідання Ради, головуючий на засіданні попереджає її персонально і закликає до порядку. Після повторного попередження процедурним рішенням Рада може запропонувати цій особі залишити зал до кінця засідання. Якщо особа відмовляється залишити зал, головуючий на засіданні припиняє засідання до виконання цією особою вимоги головуючого.
Стаття 73. Грубе порушення дисципліни та проведення засідань Ради.
1. У разі грубого порушення дисципліни або перешкод у проведенні засідання головуючий на засіданні може оголосити перерву або закрити засідання.
2. У разі оголошення перерви або закриття засідання у зв'язку з обставинами, зазначеними у пункті 1 цієї статті, Рада збирається у наступний за розкладом пленарних засідань день, якщо інший термін не буде оголошений головуючим.
Стаття 74. Зауваження та запитання щодо організації розгляду питань
1. При переході до чергового питання порядку денного або наприкінці засідання депутат має право звернутися до головуючого на засіданні із зауваженнями і запитаннями щодо організації розгляду питань і ведення засідання, отримати відповідь на свої запитання і дати їм оцінку.
2. У разі порушення головуючим на засіданні цього Регламенту Рада після скороченого обговорення може двома третинами голосів від загального складу Ради прийняти рішення про заміну головуючого на засіданні.
Стаття 75. Поважні причини відсутності депутата на пленарних засіданнях.
1. Відсутність депутата на засіданнях Ради та її органів, до яких його обрано, допускається лише з поважних причин.
2. Підставою для відсутності депутата на засіданнях Ради чи її органів, які проводяться згідно з розкладом засідань, є виконання депутатом у цей же час доручень Ради або її органів, якщо про такі доручення ними було прийнято відповідні рішення.
3. За звичайних умов поважною причиною для відсутності депутата є його відпустка, відрядження за місцем основної роботи, тимчасове звільнення від роботи у зв'язку з хворобою, доглядом за дитиною та іншими обставинами.
Стаття 76. Протокол пленарного засідання Ради.
1. Пленарні засідання Ради протоколює секретар Ради. У протоколі фіксуються:
1.1. День, місце, час початку і закінчення засідання Ради, тривалість перерв.
1.2. Прізвище та ім'я головуючого на засіданні Ради; список присутніх на пленарному засіданні сесії Ради депутатів, який оформляється як додаток до протоколу.
1.3. Прізвища та імена присутніх на засіданні Ради запрошених осіб і членів територіальної громади м. Буська , зокрема у разі надання слова.
1.4. Питання порядку денного, винесені на розгляд, а також всі внесені пропозиції та зауваження.
1.5. Зміни та доповнення до проектів рішень Ради, які враховуються при голосуванні.
1.6. Результати виборів посадових осіб Ради.
1.7. Заяви, щодо яких прозвучали вимоги про занесення їх до протоколу (як додатки до протоколу).
1.8. Рішення щодо дисциплінарного впливу та прізвища тих, до кого вони були вжиті.
1.9. Копії запитів депутатів Ради (як додатки до протоколу).
1.10. Повідомлення (як додатки до протоколу).
1.11. Результати голосування з прийнятих рішень Ради, у тому числі поіменних голосувань.
1.12. Протокол сесії підписує міський голова та секретар ради . Крім того, друкована копія результатів поіменного голосування, якщо таке відбувалось на пленарному засіданні Ради, додається до протоколу Ради.
РОЗДІЛ ІV. ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ
1. Регламент Ради затверджується на пленарному засіданні Ради не менше 2/3 голосів від загального складу депутатів Ради.
2. Зміни та доповнення до цього Регламенту Ради розглядаються на пленарному засіданні Ради у порядку, передбаченому цим Регламентом. Рішення Ради про внесення змін та доповнень до Регламенту Ради приймається не менше 2/3 голосів від загального складу депутатів Ради.
Секретар ради Л.Рудіон