Роман Петрів

РОМАН ПЕТРІВ (1975 – 2026)

Петрів Роман Іванович народився 27 серпня 1975 року у місті Львові.

Навчався у ліцеї №75 імені Лесі Українки Львівської міської ради. Згодом здобув освіту у Відокремленому структурному підрозділі «Автомобільно-дорожній фаховий коледж Національного університету «Львівська політехніка», де отримав спеціальність будівельника.

Після завершення навчання у 1994–1996 роках проходив строкову військову службу у військовій частині А2986 (м. Новоград-Волинський).

Працював сантехніком у відокремленому підрозділі «Львівська механізована дистанція навантажувально-розвантажувальних робіт» Державного територіально-галузевого об’єднання «Львівська залізниця».

Зі слів рідних, Роман любив збирати гриби, захоплювався садівництвом. Вирізнявся спокоєм і неконфліктністю, був добрим і щирим, завжди прагнув допомогти іншим.

У 2016–2017 роках був учасником Антитерористичної операції.

З початком повномасштабного вторгнення Росії в Україну добровільно звернувся до Сихівського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки та 7 березня 2022 року був призваний на військову службу.

Захищав територіальну цілісність і суверенітет України на Херсонському, Миколаївському, Донецькому, Південно-Слобожанському, Курському та Північно-Слобожанському напрямках у складі 80-ї окремої десантно-штурмової Галицької бригади Десантно-штурмових військ Збройних Сил України.

Загинув молодший сержант Роман Петрів 20 березня 2026 року в районі населеного пункту Велика Чернеччина Сумського району Сумської області під час виконання бойового завдання внаслідок осколкових поранень, несумісних із життям.

Нагороджений відзнакою Президента України «За оборону України» та відзнакою Міністерства оборони України — медаллю «Хрест доблесті».

У Романа залишилися брати, племінник та родина.

Прощання з Героєм відбулося 24 березня 2026 року у Львові (храм Успіння Пресвятої Богородиці, Гарнізонний храм святих апостолів Петра і Павла, площа Ринок), а також у родинному домі в селі Новосілки Буської міської територіальної громади та в місцевій церкві святого Миколая.

Поховали Захисника на сільському кладовищі поруч із батьками.