Мар'ян Устяк

МАР’ЯН УСТЯК (1988 – 2024)
Устяк Мар’ян Михайлович народився 20 вересня 1988 року в селі Боложинів Буського району.
Змалку любив природу та домашнє господарство, був працьовитим, сумлінним, спокійним, надзвичайно добрим, щирим і життєрадісним.
Після закінчення в 2004 році місцевої загальноосвітньої школи І–ІІ ступенів Мар’ян вступив до Автомобільно-дорожнього фахового коледжу Національного університету «Львівська політехніка», де здобув фахову освіту за напрямом підготовки «Будівництво, експлуатація автодоріг і аеродромів» (кваліфікація — технік‑будівельник).
У 2008–2009 роках проходив строкову військову службу у ракетно-артилерійських військах, отримав звання молодшого солдата. Після звільнення працював у сфері послуг у приватному АТ «Львівресурси».
Мар’ян був глибоко віруючою людиною. Особливе місце в його житті займали книги, зокрема Біблія. Він активно долучався до релігійного життя, брав участь у хресних дорогах, знаходячи в цьому духовну силу та спокій. А ще дуже любив малювати і легко знаходив спільну мову з дітьми, які тягнулися до нього через його щирість, турботу та доброту.
Призваний у липні 2023 року за мобілізацією Золочівським РТЦК і СП, захищав Україну, її незалежність і територіальну цілісність у складі механізованого батальйону 141-ї окремої механізованої бригади (454-й батальйон) Збройних Сил України. Сумлінно виконуючи свої обов’язки, проявив високий професіоналізм та відповідальність, отримав військове звання «молодший сержант» і став командиром відділення.
Захисник загинув 22 лютого 2024 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Роботине Пологівського району Запорізької області та з того часу вважався зниклим безвісти. Довгих два роки родина жила в невідомості та надії, і лише 16 лютого 2026 року результати ДНК-експертизи офіційно підтвердили загибель Героя.
Мар’яну Устяку було лише 35 років. У нього залишилися мати та брат. Поховали воїна на сільському кладовищі у рідному селі Боложинів 24 лютого 2026 року.
«Головне у житті — не загубити себе та робити добро, яке повертається сторицею», — таким було життєве кредо Героя Мар’яна Михайловича Устяка. Для друзів та односельчан він назавжди залишиться добрим, позитивним, веселим і чуйним.
