Ігор Козловський

ІГОР КОЗЛОВСЬКИЙ (1980-2023)

Козловський Ігор Васильович народився 15 вересня 1980 року в селі Соколівка Буського району Львівської області.

У 1997 році закінчив місцеву загальноосвітню школу.
В 1999 році здобув спеціальність «водій-механік» в Олеському професійно-технічному училищі.

З 1999 по 2001 рік проходив строкову військову службу в Чернігівській області. Після звільнення в запас працював у охоронній фірмі "Тайфун".

Із 30 серпня 2015 року був учасником Антитерористичної операції в складі 128-ї бригади 1-ї гаубичної самохідно-артилерійської батареї 2-го самохідного дивізіону на посаді водія-механіка. Брав участь у визволенні населених пунктів Розквіт і Новий Труд у Донецькій області.

Нагороджений відзнакою Президента України "За участь в Антитерористичній операції", нагрудним знаком "Гідність та честь", а також відзнаками командира 128-ї бригади "ЦЕРБЕР" за мужність, героїзм та високий професіоналізм під час оборони населених пунктів Станиця Луганська, Авдіївка та Піски.

Після звільнення в запас у 2017 році працював на деревообробному підприємстві ТОВ "ОЛПАЛЕТИ УКРАЇНА".

У зв'язку з повномасштабним вторгненням російського агресора був мобілізований 30 серпня 2022 року та зарахований до 46-ї десантно-штурмової бригади водієм 1-го артилерійського взводу 3-ї артилерійської батареї. Брав участь у боях на території Херсонської області, на позиціях в Бахмуті та Соледарі на Донеччині, а також стримував агресора разом із побратимами на Запорізькому напрямку.

Загинув 2 грудня 2023 року під час ведення бойових дій в районі населеного пункту Костянтинівка Донецької області внаслідок ворожого обстрілу з РСЗВ «Град».

Поховали Героя в рідному селі Соколівка. Ігорю назавжди 43 роки…

У воїна залишилися дружина, доньки, онук, сестри та племінники.
За особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов’язку Указом Президента України №162/2024 від 20 березня 2024 року солдату Козловському Ігорю Васильовичу присвоєно орден “За мужність” ІІІ ступеня (посмертно).