Юрій Бай

ЮРІЙ БАЙ (16.12.1980-10.05.2024)

Народився в с.Тур’я  Буського району Львівської області.

Навчався в місцевій загальноосвітній школі, яку закінчив у 1998 році. Цього ж року вступив на навчання у Львівське державне училище культури і мистецтва, яке успішно закінчив у 2003 році за спеціальністю «Народна художня творчість».

1998-2000 рр. проходив строкову військову службу в Збройних Силах України. Починаючи з 2006 року і впродовж десяти років працював директором Народного дому с.Гутисько-Турянське.

З початком повномасштабного вторгнення росію в Україну Юрія було мобілізовано на захист Батьківщини 19 березня 2022 року. Проходив військову службу у складі 103-ї окремої бригади територіальної оборони Збройних Сил України старшим солдатом-кулеметником стрілецького відділення, взводу стрілецької роти.

Перше своє поранення Юрій отримав 15 серпня 2023 р.  під час танкового обстрілу окупантами українських позицій на околиці н.п. Першотравневе Харківської області.

22 січня 2024 р. під час виконання бойового завдання біля с.Першотравневе Ізюмського району Харківської області  захисник отримав друге поранення (вогнепальні осколкові поранення голови, шиї, правої верхньої кінцівки)  в результаті влучання ворожого дрона-камікадзе в автомобіль, в якому знаходився Юрій з побратимами.

Воїн боровся за своє життя п’ять місяців, перебуваючи на лікуванні у КНП «Олександріївська клінічна лікарня» м.Київ, проте 10 травня 2024 року його серце зупинилося.

За особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету, територіальної цілісності України, за самовіддане виконання військового обов’язку Бая Юрія Володимировича  нагороджено медаллю Ветерана війни «Учасник бойових дій».

Героєві назавжди 43 роки. В нього залишилися мати і сестра.