Андрій Табінський

АНДРІЙ ТАБІНСЬКИЙ (1988–2025)

Табінський Андрій Іванович народився 12 червня 1988 року в селі Корсів Бродівського району Львівської області.

Навчався у місцевій загальноосвітній школі до 9 класу, а після цього – в навчальному закладі села Лешнів.

У 2006–2011 роках здобував освіту в Івано-Франківському національному університеті нафти і газу за спеціальністю «Газонафтопроводи і газонафтосховища», де отримав кваліфікацію інженера-механіка.

У 2010 році закінчив кафедру військової підготовки при ІФНУНГ за профілем «Технологія та зберігання пального і мастильних матеріалів» з присвоєнням звання молодшого лейтенанта.

З 22 травня 2014 року по 3 травня 2016 року Андрій служив у 3-му батальйоні територіальної оборони «Воля», який пізніше став частиною 3-го окремого механізованого піхотного батальйону 24-ї окремої механізованої бригади. Брав участь в антитерористичній операції на Луганщині, обіймав посаду начальника служби пально-мастильних матеріалів. 26 червня 2014 року отримав звання лейтенанта.

Після демобілізації активно займався дослідженням історії. Був учасником Товариства пошуку жертв війни «Пам'ять», брав участь у розкопках, відтворював діяльність УПА та входив до складу підрозділу дивізії «Галичина».

У період 2016–2022 років працював у Польщі.

З початком повномасштабного вторгнення росії в Україну повернувся до військової служби, поповнивши лави 53-го окремого стрілецького батальйону 116-ї окремої механізованої бригади Збройних Сил України, де обіймав посаду начальника служби пального і мастильних матеріалів.

Андрій відзначався високою відповідальністю та професіоналізмом. Побратими знали його як надійну людину, здатну завжди прийти на допомогу в складних ситуаціях.

30 січня 2025 року воїн помер у військово-медичному клінічному центрі міста Дніпро від отриманих важких поранень.
4 лютого 2025 року похований на міському кладовищі Буська поряд з іншими полеглими захисниками.

Його ім’я навіки залишиться в пам’яті громади, яка з болем і вдячністю згадуватиме його відданість Україні.

Вчителька Андрія зі школи згадує: «Андрій завжди був допитливим, відповідальним і справедливим. Він щиро любив історію України та мав загострене почуття справедливості».

Однокласники зазначають: «Андрій був душею компанії, завжди міг підтримати словом і ділом. Мав щиру усмішку, але ніколи не терпів несправедливості».

Старший лейтенант Андрій Табінський назавжди залишиться в строю. Йому було 36 років.

У нього залишилися дружина Оксана, батьки та двоє братів.