Історична довідка

Місто Буськ (старовинна назва Бужеськ) – містечко з типовим середньовічним плануванням та унікально-збереженою системою оборонних фортифікацій Х- ХVІІ століть. Населення - 8484 особи.

         Історичне літочислення міста починається від 1097 року – року першої літописної згадки про нього у «Повісті минулих літ» (1097 р.). Там  місто згадується як таке, що вже існує.  Реальна ж історія Буська – відтинок  VІ – VІІ ст., коли він (за гіпотезою М.Грушевського) був столицею племені бужан, які у цей період разом з дулібами та волинянами населяли Волинський регіон. Більше того, як стверджують науковці, власне від назви міста плем’я отримало свою самоназву.

У ХІІІ ст. добре укріплене місто-фортеця Буськ відіграло роль форпосту на рубежах Волинського, а згодом і Галицько-Волинського князівства. В 1411 р.  місто, одним із перших в Галичині, отримало Магдебурське право.

Невід’ємним атрибутом міського самоуправління став герб міста, на якому зображено бузька (лелеку). Народна етимологія пов’язує назву міста з діалектною назвою лелеки (бузьок, бузька), що зображений на міській геральдиці і з образом якого повязана легенда про заснування міста  (в основі сюжету легенди оповідь про те, як лелека (бузьок), який кружляв у повітрі над густим лісом, начебто допоміг дружині Давида Ігоровича вибратися із боліт на суху горбисту місцевість, де князь звелів спорудити укріплення майбутнього міста).

Окремі дослідники на підставі етимологічно-лінгвістичних аналогій співвідносять назву міста із іменем слов'янського вождя Божа. Коренем своїм це ім'я збігається з племінною назвою бужан.

У 1539-1641 рр. функціонувала перша папірня, на папері якої надруковано "Острозьку Біблію" (1581р.), «Апостол»  Івана Федоровича (Федорова).

Буськ – рідне місто президента ЗУНР Євгена Петрушевича (1863-1940рр.), сестер Марії, Даниїли і Ніни Байко - заслужених артистів України, лауреатів Державної премії ім. Т. Г. Шевченка. Тут народився філолог-славіст, мистецтвознавець, професор Львівського університету Іларіон Свенціцький (1876-1956рр.), доктор богословських наук, єпископ Йосиф Боцян (1879-1926рр.). Буськ пишається паралімпійським чемпіоном 2016 року у Ріо-де-Жанейро, фехтувальником Антоном Дацком, героїнею Революції Гідності, безстрашною медсестрою Марією Матвіїв.

Серед пам’яток архітектури: церква Св.Парасковеї, церква Св. Онуфрія, церква Св.Миколая, синагога і костел  Св.Станіслава, палац графа Бадені.

Впродовж останніх років у Буську споруджено пам’ятник президенту  Західноукраїнської Народної Республіки Євгенові Петрушевичу (2008 р.), пам’ятник Скорботи (2007 р.).

Серед найбільш потужних підприємств міста: СП «Олнова», Буський консервний завод, ТзОВ «Галіція Грінері».