Максим Мансуров

МАКСИМ МАНСУРОВ (1990-2022)

Максим Максимович Мансуров народився 13 червня 1990 року в селі Грабова Буського району Львівської області. Навчався в Грабівській, Яблунівській та Побужанській загальноосвітніх школах. Згодом здобув фах автослюсаря у Ставропігійському вищому професійному училищі міста Львова та працював будівельником. Мав хист до всього, що потрібно робити своїми руками.

Максим був активним учасником Революції Гідності та подій на київському Майдані.

У квітні 2014 року приєднався до лав добровольчого батальйону під керівництвом генерала Кульчицького. З грудня 2016 року проходив службу у складі 80-ї окремої десантно-штурмової Галицької бригади. У червні 2017 року отримав травму очей від осколків ворожого «ГРАДу». Після лікування у Максима закінчився контракт, і він вирішив повернутися до цивільного життя у Львові та продовжити роботу будівельником.

Із початком повномасштабного російського вторгнення захищав Україну у лавах 503-го окремого батальйону морської піхоти «Якщо наступ — то ми!».

«Максимко — неймовірна людина, не полюбити його було важко. Зі своїм гумором, турботливий, добрий, але до неможливості впертий, бо переспорити його міг, певно, тільки він сам. Був щирим патріотом, казав: “Хто, як не я, заради майбутнього своїх синів воюю”. Дуже вдячна долі, що нас звела з ним, хоча й було мало часу, зате це були незабутні роки…», — зазначила дружина Анастасія.

32-річний старший солдат Максим Мансуров, позивний «Львов», загинув поблизу селища Піски на Донеччині 24 серпня 2022 року.

Поховали захисника на Марсовому полі Личаківського цвинтаря у Львові.

У Максима залишилися мама, сестра, дружина та двоє дітей.

За особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов’язку Указом президента України №799/2022 від 23.11.2022 старшого солдата Мансурова Максима Максимовича нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).