Буська ДПІ ГУ ДПС у Львівській області інформує платників податків
Кампанія одноразового декларування: яке майно вважається таким, з якого сплачено податки?
Відповідно до п. 10 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу склад та обсяг активів, джерела одержання (набуття) яких у разі невикористання фізичною особою права на подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації (далі – Декларація) вважаються такими, з яких повністю сплачено податки і збори відповідно до податкового законодавства, становлять:
а) об’єкти житлової нерухомості:
квартира/квартири, загальна площа якої/яких не перевищує сукупно 120 кв.м, або майнові права, що підтверджені відповідними документами, на таку квартиру або квартири у багатоквартирному житловому будинку незавершеного будівництва;
житловий будинок/житлові будинки, зареєстрований/зареєстровані у встановленому порядку в Україні, загальна площа якого/яких сукупно не перевищує 240 кв.м, або житловий будинок незавершеного будівництва чи будинки незавершеного будівництва, загальна площа якого/яких сукупно не перевищує 240 кв.м, за умови наявності у такої фізичної особи права власності на земельну ділянку відповідного цільового призначення;
б) об’єкти нежитлової нерухомості – нежитлові будинки некомерційного призначення та/або нежитлові будинки незавершеного будівництва некомерційного призначення, загальна площа яких не перевищує 60 кв.м;
Таким чином, якщо фізична особа має у власності об’єкти нерухомого майна, які були придбані за рахунок коштів з яких були сплачені усі податки та збори, передбачені нормами чинного законодавства, то обов’язку щодо відображення таких об’єктів у одноразовій (спеціальній) добровільній декларації у такого декларанта не виникає, незалежно від того, що площа зазначених об’єктів перевищує норми, визначені п. 10 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу.
Об'єкти незавершеного будівництва підлягають одноразовому (спеціальному) декларуванню
Об’єкти незавершеного будівництва включаються до складу активів, які підлягають одноразовому ( спеціальному) добровільному декларуванню.
Так, для цілей підрозділу 9-4 розділу XX Кодексу до активів у формі нерухомого майна належать також об'єкти незавершеного будівництва, які:
– не прийняті в експлуатацію або право власності на які не зареєстроване в установленому законом порядку, але майнові права на такі об'єкти належать декларанту на праві власності;
– не прийняті в експлуатацію та розташовані на земельних ділянках, що належать декларанту на праві приватної власності, включаючи спільну власність, або на праві довгострокової оренди або на праві суперфіцію.
Відповідно до глави 34 Цивільного кодексу України суперфіцій – це право користування чужою земельною ділянкою для забудови, окремий вид прав на чужі речі.
Чи має право скористатися податковою знижкою за іпотечним кредитуванням один із членів подружжя , якщо об’єкт іпотеки знаходиться у спільній власності?
Платник податку - резидент має право включити до податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом, наданим позичальнику в національній або іноземній валютах, фактично сплачених протягом звітного податкового року Зокрема, п. 175.2 ст. 175 Податового кодексу визначено, що у разі якщо будинок (квартира, кімната) купується за рахунок іпотечного житлового кредиту, частина суми процентів, що включається до податкової знижки платника податку - позичальника іпотечного житлового кредиту, дорівнює добутку суми процентів, фактично сплачених платником податку протягом звітного податкового року в рахунок його погашення, і коефіцієнта, що враховує мінімальну площу житла для визначення податкової знижки, розрахованого відповідно до п. 175.3 цієї статті.
Отже, право включити до складу податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом має той член подружжя, який є позичальником такого кредиту.
Щодо змін до нормативно-правових актів з питань застосування РРО/ПРРО
Головне управління ДПС у Львівській області повідомляє, що 17.09.2021 року набрав чинності наказ Мінфіну України від 26.07.2021 № 427 , яким внесено зміни до деяких нормативно-правових актів з питання застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних РРО. Зокрема:
1. У Порядку реєстрації та застосування РРО, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги від 14.06.2016 № 547, оновлено перелік обставин, що передбачають проведення операцій «службова видача» та «службове внесення», які не є фіскальними, на РРО, а саме:
- внесення чи видача готівки з місця проведення розрахунків, якщо такі внесення чи видача не пов'язані з проведенням розрахункових операцій;
- реєстрація суми готівки, яка зберігається у місці проведення розрахунків на момент реєстрації першої розрахункової операції, що проводиться після виконання Z-звіту (службове внесення);
- реєстрація суми готівки, яка вилучається з місця проведення розрахунків та/або видається держателям електронних платіжних засобів (службова видача).
Зазначені операції уніфіковані та застосовуються тотожно як користувачами «традиційних» РРО, так і програмних.
Також уточнено строки зберігання та обов’язок платника надати до перевірки, під час її проведення актів «Про видачу коштів» та «Скасування помилково проведених через РРО сум розрахунків», а саме:
«Акти про видачу коштів та акти про скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунку, помилкової форми оплати зберігаються протягом трьох років. При цьому суб'єкт господарювання зобов'язаний надати зазначені акти контролюючим органам під час проведення перевірки».
2. У Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій від 23.06.2020 № 317, конкретизовано вимоги до статусу пристрою після встановлення на нього безкоштовного або іншого програмного рішення для програмного РРО, а саме:
«Після встановлення безкоштовного або іншого програмного рішення для ПРРО на відповідний пристрій, що належить суб'єкту господарювання на праві власності, володіння, користування, такий ПРРО підлягає реєстрації згідно з цим Порядком».
Зміни до Положення про форму і зміст розрахункових документів
Наказами Мінфіну України від 18.06.2020 № 306 та від 08.06.2021 № 329 було внесено зміни до Положення про форму і зміст розрахункових документів, які стосуються реквізитів фіскальних касових чеків на товари (послуги), що створюються і друкуються РРО.
До 1 жовтня 2021 року РРО, версії внутрішнього програмного забезпечення яких включені до Державного реєстру РРО, за наявності технічних можливостей мають бути доопрацьовані їх виробниками (постачальниками) відповідно до статті 12 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР для забезпечення можливості виконання всіх вимог до форми і змісту розрахункових документів.
Також до 1 серпня 2021 року РРО, версії внутрішнього програмного забезпечення яких включені до Державного реєстру РРО та які не перебували на обліку в контролюючих органах до дня набрання чинності Наказу № 306, за наявності технічних можливостей мали бути доопрацьовані їх виробниками (постачальниками) відповідно до статті 12 Закону № 265 з метою забезпечення можливості виконання всіх вимог до форми і змісту розрахункових документів.
У той же час на РРО, які перебували на обліку в органах ДПС до дня набрання чинності зазначеними нормативно – правовими актами та не можуть бути доопрацьовані їх виробниками з технічних причин, не поширюються вимоги щодо:
створення електронних розрахункових документів; відображення найменування суб'єкта господарювання; цифрового значення штрихового коду товару; заокруглення суми до сплати; зазначення валюти операції; найменування платіжної системи; QR-коду.
Буський сектор організації роботи
організаційно-розпорядчого управління
ГУ ДПС у Львівській області
