У Буську відбулася науково-популярна конференція «Іларіон Свєнціцький: служіння науці, культурі, Україні»
Наше давнє місто над Бугом має чимало відомих історичних постатей, чиї імена вписані в українську культурну та наукову спадщину. Серед них особливо вирізняється постать Іларіона Свєнціцького — видатного вченого, мистецтвознавця, мовознавця і музейника, уродженця Буська.
З нагоди 150-річчя від дня його народження, сьогодні, 16 квітня, у Буському ЗЗСО — Гімназії ім. Є. Петрушевича при ЛНУ ім. І. Франка, з ініціативи навчального закладу, Львівського національного університету ім. І. Франка та культурологічного товариства «Бужани» відбулася науково-популярна конференція «Іларіон Свєнціцький: служіння науці, культурі, Україні».
Її відкрила директор гімназії Ольга Антонишин, яка звернулася до учасників заходу та подякувала всім, хто долучився до конференції. Продовженням заходу стала тематична композиція учнів 10 класу (кер. Людмила Юрко).
З вітальним словом до присутніх звернувся Буський міський голова Ростислав Сліпець, який наголосив на важливості збереження історичної пам’яті, популяризації постатей видатних земляків та їхнього внеску в розвиток української науки і культури. «Іларіон Свєнціцький є прикладом служіння українській культурі та науці, а його постать — це гордість Буська і всієї України», — зазначив міський голова.
У першій частині конференції перед її учасниками виступили: професор кафедри слов’янської філології філологічного факультету ім. І. Свєнціцького ЛНУ ім. І. Франка Людмила Васильєва, заступник декана філологічного факультету з наукової роботи, кандидат філологічних наук Олександр Моторний, студенти та аспіранти університету, український історик-медієвіст, мистецтвознавець, доктор історичних наук Володимир Александрович. Вони представили дослідження, присвячені діяльності Іларіона Свєнціцького як ученого та громадського діяча. Окрему увагу було приділено спогадам доньки вченого Марії, його друзів і колег, феномену праці «Різдво Христове у поході віків» у контексті збереження української культурної спадщини, а також дослідженням І.Свєнціцьким слов’янських мов — хорватської, сербської та болгарської.
У другій частині конференції виступили краєзнавці та історики: Людмила Юрко розповіла про Іларіона Свєнціцького як музейного діяча, Світлана Друзь — про його родовід. Один із засновників товариства «Бужани», кандидат історичних наук Ярослав Книш представив доповідь «Іларіон Свєнціцький і літописи». Далі кандидат історичних наук, завідувач музею історії ЛНУ Юрій Гудима виступив із темою «Матеріали до біографії І. Свєнціцького в експозиціях та фондах музею історії ЛНУ», а про популяризацію постаті вченого в наші дні розповів Михайло Зозуля — директор історико-краєзнавчого музею товариства «Бужани», автор книг з історії Бущини.
Також до обговорення постаті мистецтвознавця долучилися інші учасники товариства «Бужани»: Тарас Дишкант, Олександр Саримсаков і Петро Довгань — спеціаліст з археології києворуського періоду Інституту археології Львівського національного університету імені І. Франка, який впродовж тривалого часу проводив разом з однодумцями та студентами вишу розкопки у Буську Малого давньоруського городища.
Під час конференції було охоплено широкий спектр питань — від наукової та громадської діяльності Іларіона Свєнціцького до його внеску в розвиток музейної справи, дослідження сакрального мистецтва та збереження української культурної спадщини.
Нагадаємо, що Свєнціцький Іларіон Семенович народився 7 квітня 1876 року у родині священника в місті Буську, який на той час був важливим осередком духовного та культурного життя Галичини. Саме середовище міста, з його церковною традицією та живою народною культурою, стало першим джерелом формування його наукових інтересів.
Дитячі та юнацькі роки, проведені в Буську та його околицях, суттєво вплинули на подальший вибір життєвого шляху Свєнціцького — зокрема на глибоке зацікавлення сакральним мистецтвом, іконописом і старовинною церковною спадщиною Галичини.
Після переїзду до Львова наш земляк став одним із засновників і багаторічним директором Національного музею у Львові, зробив вагомий внесок у становлення українського мистецтвознавства та розвиток музейної справи в Україні.
Його постать сьогодні є важливою частиною інтелектуальної та культурної історії Буська, який дав початок життєвому шляху вченого європейського рівня.
